У межах проєкту CityFace з метою виявлення сприйняття досліджуваних міст їх мешканцями було проведено анкетування студенток і студентів, які є мешканцями цих міст. Засадничою була думка, що такі респонденти мають певний досвід проживання в досліджуваних містах і відповідно більш-менш сформований погляд на їх історію та сьогодення. Проведене анкетування не є соціологічним опитуванням, водночас отримані результати можуть бути корисними, зокрема, для розуміння специфіки міської ідентичності.
Для аналізу отриманих даних було побудовано дві реляційні бази даних: одна присвячена Харкову, інша – Запоріжжю. Кожна складається з двох таблиць: «Головна» (інформація про респондентів) та «Анкета» (відповіді на пропоновані питання). Анкета містила 12 запитань: у деяких випадках респонденти мали обрати з переліку пропонованих відповідей, в інших – зазначити власну думку (наприклад, вказавши своє улюблене місце відпочинку або найцікавіше міське свято).
Загалом було опитано 300 студенток і студентів із Запоріжжя (Запорізький національний університет і Хортицька національна академія) та 364 – з Харкова (навчаються в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна (202), НТУ «Харківський політехнічний інститут» (82), Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди (55), Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті (25)).
В анкетуванні взяли участь студентки та студенти різних років навчання та різного віку (від 17 до 39 років). Середній вік респондентів склав 17–18 років. Співвідношення студенток і студентів серед респондентів становить 37 % та 48 % відповідно.
Безперечно, значний вплив на сприйняття міста респондентами мали їх щоденні практики взаємодії з міським простором. Невипадково для переважної більшості опитаних харківських студенток і студентів Харків – це передусім «центр», а не «периферія». Саме в центрі міста зосереджуються головні будівлі вишів, парки, кафе, розважальні заклади та інші місця відпочинку. Половина респондентів, які називають Харків «периферією», готові переїхати до інших українських міст – Києва, Львова та Одеси.
Натомість думки запорізьких студенток і студентів щодо «центра» та «периферії» розділилися приблизно порівну. Напевно, це пов’язано з особливостями районування Запоріжжя, яке розкинулося на обох берегах річки Дніпро. «Центром» міста вважається лівобережна частина Дніпровського району, а також Вознесенівський та Олександрівський райони. Саме тут розташовується переважна частина будівель ЗНУ та згадані в анкетах улюблені місця відпочинку (наприклад, парк «Дубовий гай»), визначні об’єкти (наприклад, Музично-драматичний театр імені В. Г. Магара). Переважна більшість опитаних готова змінити місце свого проживання, переїхавши до Києва, Львова, Харкова та Дніпра.
Окремі питання стосувалися об’єктів, споруд, пам’ятників, установ, підприємств і виробів, які, на думку респондентів, відображають «обличчя» Харкова та Запоріжжя. Слід відзначити, що один і той же об’єкт міг бути віднесений різними респондентами в одному випадку до споруди, а в іншому – до підприємства чи навпаки. Майже половина харківських респондентів не визначилися відносно того, що саме відображає «обличчя» міста. Серед згаданих об’єктів першість отримали Держпром, ХНУ імені В. Н. Каразіна, альтанка і фонтан «Дзеркальний струмінь», Центральний парк культури та відпочинку імені М. Горького, майдан Свободи. Студентки та студенти були більш одностайними у виборі пам’ятника, який визначає «обличчя» міста. Насамперед, були згадані пам’ятники Тарасу Шевченку в міському парку, Закоханим, Незалежності «Україна, що летить», «Засновникам Харкова» (на честь 350-річчя заснування міста).
Серед запорізьких респондентів лише 25 % відали перевагу конкретному об’єкту, підприємству або пам’ятнику. Серед визначних об’єктів, окрім острова Хортиця, були згадані Дніпровська ГЕС, проспект Соборний тощо. Майже третина не вказала жодного міського пам’ятника, а серед згаданих (пам’ятники князю Святославу, Тарасу Шевченку, танку на майдані Університетський) очевидних фаворитів немає. Водночас були згадані меморіальні пам’ятники (Героям-ліквідаторам Чорнобиля, Воїнам-Авіаторам, жертвам Голодомору), пам’ятники, які присвячені історичним діячам (козаку Мамаю, Йосипу Гладкому, Богдану Хмельницькому, Михайлу Глінці, Олександру Пушкіну), а також пам’ятники, які вказують на промисловий характер міста (пам’ятник Сталевару) та ін. Кілька респондентів з обох міст згадали про демонтовані пам’ятники Володимиру Леніну.
Сприйняття респондентами промислового характеру власних міст також відрізняється. Так, майже третина респондентів з Харкова не змогла згадати промислових підприємств міста, а половина – не визначилася з місцевими виробами. Поряд з підприємствами важкої промисловими (Харківський тракторний завод, Завод імені В. О. Малишева, Турбоатом), респонденти також називали виробничі бренди харчової промисловості (хлібозавод «Кулінічі», мережа кафе швидкого харчування «Буфет», корпорація «Бісквіт-шоколад», фабрика «Мівіна»). Назвали також і поширені всією Україною супермаркети «АТБ», магазини солодощів торгової марки «ROSHEN», кафе швидкого харчування «FreshLine». Одночасно на прохання обрати одне твердження з перерахованих («промислове», «прикордонне», «студентське», «транспортний вузол», «центр торгівлі», «невиразне»), що характеризує Харків, респонденти, насамперед, зазначали «студентське місто», потім вже «промислове місто» та «центр торгівлі».
Натомість запорізькі студентки та студенти майже одноголосно визначають Запоріжжя як «промислове місто», але також «невиразне» та «студентське». Промислове «обличчя» Запоріжжя, на думку респондентів, формують металургійний комбінат «Запорожсталь», «Мотор Січ», «Zaz», Дніпровська ГЕС. Серед місцевих виробів, окрім промислової продукції, були згадані споживчі товари (соняшникова олія, горілка, взуття), а також різні сувеніри на козацьку тематику.
Важким для респондентів обох міст виявилося питання, пов’язане з міською символікою, на відміну від питання про видатного діяча – уродженця чи мешканця міста. Вочевидь, залучення до анкетування студенток і студентів різних університетів значно вплинуло на отримані результати. Якщо студенти ХНУ імені В. Н. Каразіна віддали перевагу засновнику навчального закладу Василю Каразіну та історику, ректору університету на початку ХХ ст., Дмитру Багалію, то респонденти з інших вишів найчастіше згадували філософа Григорія Сковороду.
Запорізькі респонденти, на відміну від харківських, віддали перевагу своїм сучасникам, які стали відомими медійними особами – хореограф Влад Яма, один із розробників програми ЗНО з української мови та літератури Олександр Авраменко, співачка Альоша. Серед історичний постатей було відзначено історика, збирача запорозької старовини Якова Новицького, гетьмана Богдана Хмельницького, українського анархіста Нестора Махна.
Щодо найбільш важливих подій в історії міста, то харківські респонденти вказали День визволення міста від німецько-фашистських загарбників (23 серпня, з середини 1990-х рр. – День міста), створення Харківського університету, заснування міста, Харків як перша столиця Української ССР (1919–1934 рр.), звільнення від сепаратистів будинку Харківської ОДА (2014 р.).
Водночас більше третини опитаних запорізьких студенток і студентів не змогли назвати найважливішу подію в історії їхнього міста, а думки тих, хто надав відповідь, розділилися: День визволення міста від німецько-фашистських загарбників, побудова Дніпровської ГЕС, заснування міста Олександрівськ (історична назва Запоріжжя), виникнення Запорозької Січі тощо.
В якості головного міського свята респонденти назвали День міста Харкова та День міста Запоріжжя відповідно. У Харкові це свято поєднано з Днем визволення міста від німецько-фашистських загарбників (1943 р.) і передбачає офіційні урочистості та святкову програму. День міста Запоріжжя тривалий час святкували в першу суботу жовтня також як День визволення міста від німецько-фашистських загарбників (1943 р.). Проте протягом останніх років основні святкові заходи відбуваються 14 жовтня, поєднуючи День міста з Днем захисників України, Днем козацтва (Покрова Пресвятої Богородиці). Особливу популярність сере студентської молоді обох міст посідає святкування новорічних свят. Значно менше згадувань про державні свята (День Конституції, День Незалежності, День Соборності та ін.). Кілька респондентів також згадали фестиваль фарб «Холі», свято пива «Октоберфест», Хелловін та ін., або відзначили, що жодне міське свято для них не є цікавим.
(авторка тексту: к.і.н. Ольга Красько; анкетування здійснювалося запорізькою та харківською робочими групами протягом 2018–2020 рр.)
