Меморіал жертвам Голокосту у Прохорівському сквері Одеси було відкрито на початку 1990 р. Пізніше тут було встановлено пам’ятний знак на згадку про євреїв і ромів, які були розстріляні на околиці Одеси в 1941 р. Загальна кількість жертв, за даними краєзнавців, становить приблизно 120 тис. осіб. На місці меморіалу розпочиналася «Дорога смерті». З листопада 1941 р. звідси одеських євреїв відправляли до гетта у Богданівці, де більшість з них загинула.

Біля пам’ятного знака у Прохорівському сквері влаштовано «Алею Праведників світу». Дерева на Алеї присвячені мешканцям Одеси, які рятували євреїв під час Другої світової війни. У 2004 р. неподалік пам’ятного знака споруджено пам'ятник жертвам Голокосту в Одесі роботи скульптора З.Церетелі та архітектора В.Глазиріна. Постамент пам’ятника являє собою триступінчастий конус із широкою основою та зрізаною верхівкою, обгородженою колючим дротом. Конус символізує жертв нацистських злочинів. На верхівці конуса символічно відтворено багаття, на якому, взявшись за руки та скуті ланцюгами, стоять п'ять виснажених оголених чоловіків. Слід відзначити, що меморіалізація Прохорівського скверу стала приватною ініціативою та здійснювалася за недержавні кошти.

Меморіал у Прохорівському сквері став одним із найбільш важливих пам’ятних місць, присвячених Голокосту в Одесі. Тут зазвичай проходять урочисті вшанування пам’яті загиблих євреїв і ромів. Багато років поспіль у церемонії брали участь переважно представники єврейських організацій та небайдужі одесити, але після 2014 р. вона набула більш офіційного характеру. Зокрема, складником церемонії стало покладання вінків до меморіалу почесним караулом за участі керівництва міста та області. 

Неподалік меморіалу у 2009 р. було відкрито Музей жертв Голокосту в Одесі. У музеї проводять екскурсії п'ятьма постійними експозиційними залами. Крім цього, на території музею відбуваються зустрічі колишніх в'язнів гетто та нацистських концтаборів, читаються лекції, присвячені Голокосту, історії іудейської культури тощо.

• Тип об'єкта: Меморіал
• Автор(и): Скульптор – З.Церетелі. Архітектор – В.Глазирін
• Дата утворення: 1990
• Вид об'єкта: Пам’ятка історії
• Категорія обліку: Не перебуває на обліку
• Стан об'єкта: Невизначено
• Правове регулювання: Включено до переліку об’єктів монументального мистецтва, елементів декоративного оснащення об’єктів благоустрою, меморіальних пам’ятників, пам’ятних знаків, меморіальних та пам’ятних дощок на території міста Одеси
• Бібліографія:
  • Мемориал жертвам Холокоста в Прохоровском сквере Одессы. Карта “Евреи Украины”. URL: https://ujew.com.ua/objects/odesskaya-oblast/odessa/memorial-zhertvam-holokosta-v-prohorovskom-skvere-odessy6.
  • Голокост в Одесі: (не) пам’ятні місця. Україна Модерна. URL: https://uamoderna.com/new/backward/holokost-v-odesi-ne-pam-iatni-mistsia/.
  • В Одесі вшанували пам’ять жертв Голокосту. Одеська обласна рада. URL: https://oblrada.od.gov.ua/blog/v-odesi-vshanuvaly-pam-yat-zhertv-golokostu/.
  • Музей Холокоста г. Одесса. Карта “Евреи Украины”. URL: https://ujew.com.ua/objects/odesskaya-oblast/odessa/muzej-holokosta3.
  • Щоб пам’ятали. Голос України. URL: http://www.golos.com.ua/article/352331.
  • Фото: У Прохоровському сквері Одеси планують будівництво музею Голокосту. Фото. Офіційний сайт міста Одеса. URL: https://omr.gov.ua/ua/news/221353.

#Прохорівський сквер    #Голокост    #Друга світова війна   

Автор публікації: Мазалов Ілля Васильович

Пам’ятник встановлено 28 вересня 2012 р. на честь українського філософа, поета, викладача Харківського колегіуму Григорія Савича Сковороди (1722–1794) з нагоди 290-річчя від дня його народження. 

Фігуру Г.С.Сковороди зображено у повний зріст. Скульптор прагнув зобразити філософа у динаміці під час розмірковувань. У притиснутій до грудей руці філософ тримає книгу, а іншою - торкається свого підборіддя. Пам’ятник встановлено на невисокому постаменті з чорного граніту на тлі стіни головного корпусу Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди, на якій міститься вироблений з металу вислів філософа: «Ми сотворим світ получшій. Созиждем день веселейший». 

Пам’ятник встановлено за ініціативи навчального закладу на добровільні пожертвування його студентів і викладачів, а також 120 шкіл Харківської області, в яких працюють вихованці цього навчального закладу. 

6 липня 2022 р. у результаті російського ракетного обстрілу було зруйновано частину будівлі навчального корпусу, пам'ятник зазнав пошкоджень. 

• Тип об'єкта: Пам’ятник | Пам’ятний знак | Міська скульптура
• Автор(и): Скульптор – С.Гурбанов. Архітектор – Ю.Шкодовський
• Дата утворення: 2012
• Вид об'єкта: Невизначено
• Категорія обліку: Не перебуває на обліку
• Стан об'єкта: Невизначено
• Розміри: Висота пам'ятника – приблизно 4 м, висота постаменту – приблизно 1 м
• Бібліографія:
  • У Харкові відкрили пам'ятник Григорію Сковороді. Офіційний сайт Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету. URL: https://www.city.kharkiv.ua/uk/news/u-harkovi-vidkrili-pam-yatnik-grigoriyu-skovorodi-16032.html.
  • Кутнова Є., Луханін І. В Харькове открыли памятник Григорию Сковороде. Харьковские известия. URL: https://izvestia.kharkov.ua/tv-proekty/v-harkove-otkryli-pamjatnik-grigoriju-skovorode/.
  • У Харкові відкрито новий пам’ятник Григорію Сковороді. Європейський Харків.
  • Російська ракета в ніч на 6 липня влучила в Харківський педагогічний університет – фото наслідків. Суспільне новини. URL: https://suspilne.media/257538-rosijska-raketa-v-nic-na-6-lipna-vlucila-v-harkivskij-pedagogicnij-universitet-foto-naslidkiv/.
  • Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди. Destroyed Cultural Heritage of Ukraine. URL: https://culturecrimes.mkip.gov.ua/?p=2903.
  • Фото: Пам'ятник Григорію Сковороді на території Педагогічного університету. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Пам'ятник_Григорію_Сковороді_(Харків,_педагогічний_університет).
  • Фото: Наслідки російського обстрілу Харківського педуніверситету: фото. MediaPort. URL: https://www.mediaport.ua/naslidki-rosiyskogo-obstrilu-harkivskogo-peduniversitetu-foto.
• Пов'язаний об'єкт: Пам'ятник Григорію Савичу Сковороді

#Сковорода    #ХНПУ   

Автор публікації: Кісельова Юлія Анатоліївна

Пам’ятник встановлено 1 вересня 1992 р. на честь українського просвітителя, філософа, поета, викладача Харківського колегіуму Григорія Савича Сковороди (1722–1794). Його відкриття було приурочене до 270-ї річниці від дня народження філософа. 

Бронзова фігура Г.С.Сковороди, що бережно тримає двома руками книгу, стоїть на невеликому постаменті. Захоплений думками погляд філософа запрошує до споглядання та роздумів. 

Пам’ятник було виготовлено ще на початку 1970-х рр. для встановлення на Подолі у Києві, проте проєкт було заборонено через те, що неначе філософ тримав у руках Біблію.

• Тип об'єкта: Пам’ятник | Пам’ятний знак | Міська скульптура
• Автор(и): Скульптор – І.Кавалерідзе. Архітектор – Ю.Шкодовський
• Дата утворення: 1992
• Вид об'єкта: Пам’ятка історії, монументального мистецтва
• Категорія обліку: Пам’ятка місцевого значення
• Стан об'єкта: Невизначено
• Розміри: Висота скульптури – 2,5 м, висота гранітного постаменту – 0,5 м
• Правове регулювання: Включено до Переліку пам'яток культурної спадщини місцевого значення Харківської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (Наказ МКІП від 14.01.2021 № 10). Охоронний номер 3307-Ха.
• Бібліографія:
  • Знаковський В. Став Сковорода на Кобзарській кручі. Слобода. 1992. 5 сентября.
  • Корсунский В. Жил, как учил, и учил, как жил. Время. 1992. 4 сентября.
  • Логвиненко Л. Шанують за океаном, шанують на Слобожанщині. Слобідський край. 1992. 3 вересня.
  • Олегов С. Здраствуйте, Григорію Савичу !… Вечірній Харків. 1992. 3 вересня.
  • Харьковчане украсят памятник Григорию Сковороде цветами. Kharkiv Тoday. 2018. 7 ноября.
  • Пам’ятники Григорію Савичу Сковороді. Web-проект Харківської обласної універсальної наукової бібліотеки. Region.Library.Kharkov.ua; підг. Л.В.Шульга, О.Д.Івах, бібл. склала. Н.Ю.Казанцева. 1997. Вип. 1.
• Пов'язаний об'єкт: Пам'ятник Григорію Савичу Сковороді

#Сковорода   

Автор публікації: Кісельова Юлія Анатоліївна

Скульптурну композицію відкрито 24 квітня 2003 р. біля станції метро "Архітектора Бекетова". 

Ідея створення скульптурної композиції виникла під час зустрічі губернатора Харківської області Є.П.Кушнарьова зі студентами архітектурних факультетів харківських вишів. Студентам було запропоновано взяти участь у конкурсі на ескіз-ідею пам'ятника "Закоханим". На розгляд конкурсної комісії було запропоновано 76 проєктів, з яких обрали роботу під назвою "Поцілунок". Автор проєкту – студент Харківської державної академії дизайну і мистецтв Дмитро Іванченко. Авангардна скульптурна композиція складається з двох оголених фігур дівчини та хлопця, що злилися у поцілунку. Вони неначе долають прірву між їхніми постаментами, утворюючи арку. Скульптурна композиція планувалася як контактна, проте пізніше навколо скульптури облаштували фонтан, відкриття якого відбулося 23 серпня 2009 р. 

Спочатку скульптурну композицію планувалося встановити у сквері за пам’ятником Леніну на майдані Свободи. Слід відзначити, що містяни сприйняли скульптуру неоднозначно, поруч з офіційною назвою виникла неформальна – "Діти Бухенвальда". Неоднозначне сприйняття мистецького твору відобразилося і на практиках взаємодії з ним: разом із традицією фотографуватися на фоні скульптур у день весілля та приходити до пам'ятника на День закоханих, поширення отримала практика "прикрашання" скульптури різноманітними написами.

• Тип об'єкта: Пам’ятник | Пам’ятний знак | Міська скульптура
• Автор(и): Скульптор – Д.Іванченко
• Дата утворення: 2003
• Вид об'єкта: Пам’ятка монументального мистецтва
• Категорія обліку: Не перебуває на обліку
• Стан об'єкта: Невизначено
• Розміри: Висота скульптурної композиції – приблизно 4 м
• Бібліографія:
  • Скульптурна композиція "Закохані". Нові пам’ятники історії та культури харківської області (Оглядова довідка за матеріалами періодичних видань за 2003 рік). Матер. підг. Н.Ю.Казанцева. Вип. 6. Харків, 2003.
  • Володарская Ю. Неприкаянная любовь. Событие. 2003. 10–16 апреля.
  • Анничев А. Поцелуй на площади любви. Вечерний Харьков. 2003. 26 апреля.
  • Доспехова О. Зустрічайтесь біля пам’ятника Закоханим! Слобідський край. 2003. 26 квітня.
  • Рожков В. И все-таки «Влюбленные». Фот. М. Кучнева. Слобода. 2003. 30 апреля.
  • Студент Дмитрий Иванченко получил первую премию за проект “Памятника Влюбленным”. Status.Quo. 2001. 20 листопада.
  • Москвина И. Губернаторская любовь. MediaPort. 2002. 4 ноября.
  • Политическая любовь. В Харькове отметили День влюблённых. MediaPort. 2011. 14 февраля.
  • Битнер А. Харьковские влюбленные разрисовывают памятники, и цепляют замки на мосты. Vgorode. 2011. 10 февраля.
  • Харьковских влюбленных не моют полтора месяца. Сегодня. 2008. 15 декабря.
  • Татаринова Л. На площади Свободы в Харькове за скульптурой Ленина планируют установить памятник влюбленным. Факты. 2002. 2 октября.
  • Чурай А. Харьковский памятник влюбленным обвязали красными лентами. KharkivToday. 1 декабря.
  • Памятник влюбленным и монумент Независимости, по моему мнению, самые неудачные памятники Харькова – главный архитектор Харькова. Status.Quo. 2006. 18 вересня.
  • Харьковчане приодели памятник Влюбленным. Харьковские известия. 2014. 23 сентября.
  • Фото: Пам'ятник закоханим. Вікіпедія. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/Памятник_влюблённым

#кохання   

Автор публікації: Кісельова Юлія Анатоліївна

Бронзову скульптурну композицію відкрито 29 травня 2001 р. з нагоди 10-річного ювілею Харківського гуманітарного університету "Народна українська академія". Вона уособлює девіз навчального закладу: "Освіта, інтелігентність, культура". Ці ідеали виражені в особливій символіці скульптури: куля на постаменті нагадує про мінливість і водночас вічність буття, жіночно-пісенна пластика, що розміщена на кулі – про красу та гармонію навколишнього світу. Жіночі фігури нагадують "полум’я", спрямоване в небо, що символізує пристрасть, без якої неможливі пізнання нового та наукові відкриття. 

• Тип об'єкта: Пам’ятник | Пам’ятний знак | Міська скульптура
• Автор(и): Скульптор – К.Мамедов
• Дата утворення: 2001
• Вид об'єкта: Невизначено
• Категорія обліку: Не перебуває на обліку
• Стан об'єкта: Невизначено
• Бібліографія:
  • Монумент "Вогонь знань". Нові пам’ятники історії та культури харківської області. Матер. підг. Н.Ю.Казанцева, Л.В.Шульга. Вип. 4. Харків, 2003.
  • Зеленина Е. Катиб Мамедов: "Если каждый из нас будет пытаться обагатить мир, мир станет намного добре". Время. 29 мая 2001.
  • Доспєхова О. У Народної української академії з’явився свій символ. Панорама. 1 червня 2001.
  • Фото: Монумент "Вогонь знань". URL: https://foursquare.com/; https://uk.wikipedia.org/; https://nua.kharkov.ua/

#вогонь знань    #НУА   

Автор публікації: Кісельова Юлія Анатоліївна

Пам'ятний знак було відкрито 10 жовтня 2010 р. у Міському саду імені Тараса Шевченка по умовній лінії проходження 50-ї паралелі північної широти. 

Відкритий конкурс ескіз-ідеї на спорудження пам’ятного знака розпочався у 2004 р. за ініціативи Харківської міської ради та Харківської обласної організації Національної спілки архітекторів України, за підтримки благодійного фонду "Харків-350". У конкурсі взяло участь 11 робіт. Після його завершення обраний проєкт пам’ятного знака було доопрацьовано. Серед авторів проєкту в написі на пам'ятному знаку зазначені Габріель Михайлов, Ігор Фомічев, Сергій Фомічев та Аркадій Бабиченко. 

Пам'ятний знак складається з 20 бронзових і мідних табличок із написом "50-та паралель", розташованих на алеї у вигляді переривчастої лінії. У центрі встановлено великий бронзовий круг із зображенням земної кулі, на якій позначено декілька великих міст світу (Делі, Дубай, Єрусалим, Москва, Париж і Рим) та вказані відстані від них до Харкова. По периметру кулі розміщується повторюваний напис російською та англійською мовами: "Харьков"/"Kharkov". 

Пам’ятний знак нагадує, що Харків є найбільшим містом на Землі, що розташовується на 50-й паралелі північної широти. Під час спорудження пам’ятного знака було зроблено помилку: на земній кулі було невірно вказано відстань від Харкова до Північного полюса (3933 км замість 4400 км). У березні 2011 р. цифру прибрали.

• Тип об'єкта: Пам’ятник | Пам’ятний знак | Міська скульптура
• Автор(и): Архітектори – С.Чечельницький, В.Хесін, Р.Амельченко. Дизайнери – С.Фомічев, І.Фомічев, А.Бабиченко
• Дата утворення: 2010
• Вид об'єкта: Невизначено
• Категорія обліку: Не перебуває на обліку
• Стан об'єкта: Невизначено
• Розміри: Діаметр символічного зображення земної кулі – 2 м
• Бібліографія:
  • У Харкові урочисто відкрито пам'ятний знак “50-а паралель”. Слобідський край. 12 жовтня 2010.
  • В Харькове торжественно открыт памятный знак “50-я параллель”. Официальный сайт Харьковского городского совета, городского головы, исполнительного комитета.
  • “50-я параллель” в Харькове сместила Северный полюс на 500 км. Агентство Телевидения Новости. 17 марта 2011.
  • Увековечен географический факт. Время. № 187 (16618). 12 октября 2010.
  • Новая точка нашего города. Харьковские известия. 12 сентября 2010.
  • Фото: Пам'ятник 50-й паралелі. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Пам%27ятник_50-й_паралелі

#50-та паралель   

Автор публікації: Кісельова Юлія Анатоліївна

Меморіал воїнам-інтернаціоналістам було споруджено 22 серпня 1997 р. за ініціативою Харківської обласної спілки ветеранів Афганістану та фонду "Допомога" на благодійні внески харків’ян, підприємств та організацій Харкова (більш 3 тис. містян і 50 організацій) при підтримці облдержадміністрації, виконкомів Харківської міської і Дзержинської районної Рад. Для виготовлення пам’ятника було оголошено міський конкурс. Перший камінь в основу меморіалу в Харкові було закладено ще у лютому 1989 р., але будівництво розпочалося лише у 1995 р. Пам’ятник являє собою 8-метрову бетонну стелу, розсічену хрестом, в оточенні гранітної стіни з висіченими на ній іменами загиблих воїнів, а також зірки з чорного граніту. У 2011 р. Піонерський сквер, в якому розташовується меморіал, рішенням Харківської міської ради у відповідь на запит ініціативної групи воїнів-афганців було перейменовано у Сквер воїнів-інтернаціоналістів. Одночасно було проведено роботи з капітального ремонту та реконструкції меморіалу: меморіальна стіна та постамент пам’ятника були облицьовані гранітними плитами, додатково були встановлені 15 іменних плит на честь 263 полеглих харків’ян – воїнів-інтернаціоналістів, що брали участь у військових конфліктах, починаючи з конфлікту на Китайсько-Східній залізниці у 1929 р. та закінчуючи подіями в Іраку в 2005 р.

• Тип об'єкта: Меморіал
• Автор(и): Скульптор – А.Угланов. Архітектор – Г.Трегубенко
• Дата утворення: 1997
• Вид об'єкта: Пам’ятка історії
• Категорія обліку: Не перебуває на обліку
• Стан об'єкта: Невизначено
• Розміри: 8 м (висота)
• Бібліографія:
  • Пам’ятник воїнам, що загинули в Афганістані // Нові пам’ятники історії та культури харківської області. Мат. підг. Н.Ю. Казанцева, Л.В. Шульга. Вип. 3.  Харків, 1999.
  • Александрова В. Вічна їм пам’ять і слава // Слобідський край. 1997. 28 серпня.
  • Барова Е. "В Афганистане, в черном тюльпане…" // Вечерний Харьков. 1997.-23 августа.
  • Клецов А. Восемь лет спустя // Время. 1997. 23 августа.
  • Рязанцева С. У отчизны героев не счесть. Время выбрало нас... // Слобода. 1997. 29 августа.
  • В Харькове закончена реконструкция уникального памятника и прилегающего к нему сквера // Дозор неделя. 2011. 13 мая.
  • В Харькове реконструировали памятник воинам-интернационалистам // Вечерний Харьков. 2011. 13 февраля.
  • Фото: Памятник воинам-интернационалистам, погибшим в Афганистане. Вікіпедія. URL: https://ru.m.wikipedia.org/wiki/Файл:Памятник_воинам-интернационалистам,_погибшим_в_Афганистане.jpg
• Пов'язаний об'єкт: Пам'ятний знак воїнам, що загинули в Афганістані, Пам'ятний знак загиблим воїнам-афганцям на Алеї пам'яті 270 воїнів-інтернаціоналістів

#воїни-інтернаціоналісти    #Афганістан   

Автор публікації: Кісельова Юлія Анатоліївна

Пам'ятний знак було відкрито у січні 1994 р. на символічній могилі українського поета, публіциста, громадського діяча Василя Михайловича Еллана-Блакитного (справжнє прізвище – Елланський) (1894–1925). Пам'ятний знак знаходиться території Молодіжного парку (до 1970-х рр. – Перше міське кладовище). Тут була могила поета, яка загубилася під час будівництва парку. Відкриття пам’ятного знака було приурочено до 100-річчя від дня народження В.М.Еллана-Блакитного.

• Тип об'єкта: Пам’ятник | Пам’ятний знак | Міська скульптура
• Дата утворення: 1994
• Вид об'єкта: Пам’ятка історії
• Категорія обліку: Пам’ятка місцевого значення
• Стан об'єкта: Невизначено
• Правове регулювання: Включено до Переліку пам`яток культурної спадщини місцевого значення Харківської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (Наказ МКІП від 14.01.2021 № 10). Охоронний номер 3095-Ха.
• Бібліографія:
  • Пам'ятний знак В.М.Еллану-Блакитному / Web-проект Харківської обласної універсальної наукової бібліотеки. Region.Library.Kharkov.ua; підг. Л.В.Шульга, О.Д.Івах, бібл. склала. Н.Ю.Казанцева. 1997. Вип. 1.
  • Полякова Ю. Ю. В. Эллан-Блакитный при жизни и после смерти: история одного памятника // Пам’яткознавчі погляди молодих вчених XXI cт.: збірка наукових статей з пам’яткоохоронної роботи. Вип. 5. Харків, 2016.
  • Вдаль Г. В граните памяти // Слобода. 1994. 22 января.
  • «Сомнительный памятник», или «Монумент-Монумент» // MediaPort. 2014. 15 січня.
  • Ювілей Василя Еллана-Блакитного у Харкові // Справжня варта. 2014. 17 січня.
  • Фото: Пам'ятний знак В.М.Еллану-Блакитному. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Василь_Еллан-Блакитний

#поет    #Еллан-Блакитний   

Автор публікації: Кісельова Юлія Анатоліївна

Пам'ятний знак являє собою стелу з червоного граніту, на якій міститься зображення військової техніки на тлі гірського пейзажу та присвятний напис «Воїнам-"афганцям" від вдячних комінтернівців».

• Тип об'єкта: Пам’ятник | Пам’ятний знак | Міська скульптура
• Дата утворення: 0000
• Вид об'єкта: Пам’ятка історії
• Категорія обліку: Не перебуває на обліку
• Стан об'єкта: Невизначено
• Розміри: 2 м (приблизна висота)
• Бібліографія:
  • Фото: Парк Машинобудівників (Харків). Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Парк_Машинобудівників_(Харків)
• Пов'язаний об'єкт: Пам'ятний знак загиблим воїнам-афганцям на Алеї пам'яті 270 воїнів-інтернаціоналістів, Меморіал воїнам-інтернаціоналістам

#воїни-інтернаціоналісти    #Афганістан    

Автор публікації: Кісельова Юлія Анатоліївна

Пам’ятник на честь математика, професора Харківського університету Олександра Михайловича Ляпунова (1857–1918) було урочисто відкрито 17 листопада 2010 р. Пам'ятник розташовується на правому боці широких сходів, що ведуть до Північного корпусу Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Фігура О.М.Ляпунова, вбраного за модою межі ХІХ–ХХ ст., зображена сидячою на квадратній тумбі, яку встановлено на високому постаменті. З фронтального боку постаменту вмонтовано металеву табличку з присвятним написом. Пам’ятник виконано в академічній традиції. Його відкрито з нагоди святкування річниці заснування Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна (разом із пам’ятником Д.І.Багалію, що знаходиться ліворуч).

• Тип об'єкта: Пам’ятник | Пам’ятний знак | Міська скульптура
• Автор(и): Скульптори – Г.Іванова, О.Рідний. Архітектор – С.Чечельницький
• Дата утворення: 2010
• Вид об'єкта: Пам’ятка монументального мистецтва
• Категорія обліку: Не перебуває на обліку
• Стан об'єкта: Невизначено
• Розміри: 2,5 м (висота скульптури), 2,8 м (висота постаменту)
• Бібліографія:
  • Куделко С.М. Мархайчук Н.В. Нові сторінки історії монументальної скульптури Харкова: пам’ятники Д.І. Багалію та О.М. Ляпунову на майдані Свободи // Праці пам′яткознавців. Ювілейна збірка наукових статей з пам’яткоохоронної роботи. Вип. 2. Харків, 2012. С. 150–154.
  • Лисянський М. У Харкові встановили два нових пам’ятники // Слобідський край. 2010. 20 листопада.
  • У Харкові встановлено пам’ятники Ляпунову і Багалію // УНІАН. 2010. 17 листопада.
  • Тарасенко Я. Слава и гордость Харькова // Время. 2010. 10 ноября.
  • Фото: Пам'ятник Ляпунову. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Файл:Пам%27ятник_Ляпунову_О_М.,_Харків.jpg
• Пов'язаний об'єкт: Пам’ятник Дмитру Івановичу Багалію

#математик    #Ляпунов    #Харківський університет   

Автор публікації: Кісельова Юлія Анатоліївна

Пам’ятник на честь історика, професора та ректора Харківського університету, міського голови Харкова Дмитра Івановича Багалія (1857–1932) встановлено 17 листопада 2010 р. Сидячу фігуру вченого розміщено на квадратній тумбі, встановленій на лівому боці широких сходів, що ведуть до Північного корпусу Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. З фронтального боку постаменту вмонтовано металеву табличку з присвятним написом. Пам’ятник виконано в академічній традиції. Автори відтворили образ духовно багатої особистості у важливу для вченого мить самозаглиблення, коли приходить очікуване осяяння. Книга у правій руці символізує написані Д.І.Багалієм багатотомні дослідження з історії Харкова та Слобожанщини. Пам’ятник відкрито з нагоди річниці заснування Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна  (разом із пам’ятником О.М.Ляпунову, що знаходиться праворуч).

• Тип об'єкта: Пам’ятник | Пам’ятний знак | Міська скульптура
• Автор(и): Скульптори – Г.Іванова, О.Рідний. Архітектор – С.Чечельницький
• Дата утворення: 2010
• Вид об'єкта: Пам’ятка монументального мистецтва
• Категорія обліку: Не перебуває на обліку
• Стан об'єкта: Невизначено
• Розміри: 2,5 м (висота скульптури), 2,8 м ( висота постаменту)
• Бібліографія:
  • Куделко С.М. Мархайчук Н.В. Нові сторінки історії монументальної скульптури Харкова: пам’ятники Д.І. Багалію та О.М. Ляпунову на майдані Свободи // Праці пам′яткознавців. 
  • Ювілейна збірка наукових статей з пам’яткоохоронної роботи. Вип. 2. Харків, 2012. С. 150–154.
  • Лисянський М. У Харкові встановили два нових пам’ятники // Слобідський край. 2010. 20 листопада.
  • У Харкові встановлено пам’ятники Ляпунову і Багалію // УНІАН. 2010. 17 листопада.
  • Тарасенко Я. Слава и гордость Харькова // Время. 2010. 10 ноября.
• Пов'язаний об'єкт: Пам’ятник Олександру Михайловичу Ляпунову, Художній маркований конверт "Дмитро Багалій. 1857-1932" (ФОТО додані до запису про ХУ)

#історик    #Багалій    #Харківський університет   

Автор публікації: Кісельова Юлія Анатоліївна

Храм Успіння Пресвятої Богородиці – кафедральний собор Харківської  та Богодухівської єпархії Української Православної Церкви (у ЗМІ також трапляється назва Українська Православна Церква Московського патріархату). Він вважається найдавнішим православним храмом Харкова і має значну історичну та мистецьку цінність. 

У 1658 р. в центрі Харківської фортеці з привезеного «ратними людьми» лісу була побудована невелика соборна церква Успіння Богородиці. У 1685–1687 рр. на кошти уряду й городян на місці нинішнього собору було збудовано перший у Харкові кам’яний хрестово-купольний храм. Покрівля даху і 5 куполів була виконана з гонту. Побудована тоді ж кам’яна, перекрита шатровою покрівлею, дзвіниця стояла напроти входу до собору. Обидві споруди були розташовані в середній частині великого міського майдану, навпроти Московських фортечних брам, і були знищені пожежею у 1733 р. 

Упродовж 1771–1777 рр.  на місці розібраного старого собору було збудовано новий храм у стилі бароко, що зберігся дотепер (арх. О. Євлашев, Д. Ухтомський). Будівництво здійснювалося за рахунок пожертвувань віруючих Харкова і всієї Бєлгородської єпархії. 

Першим у 1778 р. був освячений північний приділ в ім’я чудотворної Казанської ікони Божої Матері. У 1780 р. освятили головний престол собору – Успенський. Повністю зовнішня і внутрішня обробка нового храму була закінчена у 1783 р. У соборі знаходився різьблений позолочений трирядний іконостас, виконаний, як стверджують деякі дослідники, за кресленнями арх. В. Растреллі. Крім іконостасу, гордістю собору були особливо шановані вірянами ікони Єлецької Божої Матері та образ святителя Христосового Миколая. 

У 1819 р. було прийнято рішення про будівництво нової дзвіниці з теплим храмом на честь князя Олександра Невського та на згадку про Олександра I і події франко-російської війні 1812 р. Будівельні роботи з перервами тривали упродовж 1821–1844 рр. під керівництвом архітекторів Є. Васильєва (1821-1833 рр.) і  К. Тона (1837-1844 рр.). 

У 1840-х рр. на дзвіниці встановили позолочений хрест вагою 25 пудів (400 кг) і висотою 7 аршин (5 метрів) та 12 дзвонів вагою від 8 кг до 16,1 тонн. У 1862 р. угорі встановили годинник з боєм, замовлений у Парижі у фірми Борель. Дзвіницю було з’єднано з храмом за допомогою невеликої вставки з великими прорізами для проходу першим поверхом. Дзвіниця стала головною домінантою історичного центру і протягом певного часу найвищою будівлею міста (загальна висота – 89,5 м).

Порушені в результаті реконструкції 1930-х рр. первісні форми собору були відновлені протягом 1972–1985 рр. за проєктом арх. В. Коржа та мистецтвознавиці Р. Кутепової.  Під час реставрації було зміцнено фундамент, стіни, пілони, підпружні арки, відновлено втрачені барабани центрального і бічних голів собору, знову позолочено купол, відновлено зовнішнє та внутрішнє оздоблення.  У 1984 р. майстрами чехословацької фірми «Rieger-Kloss» у приміщенні собору було встановлено орган, через два роки було відкрито Будинок органної та камерної музики. 

У 1990 р. в Успенському соборі було відновлено богослужіння, що відбувалися на нерегулярній основі.  У 2009 р.  храм було передано вірянам, у 2016 р. остаточно поставлено на облік єпархії. 

У 2009 р. будівля увійшла до переліку «Семи чудес Харкова». Її зменшена копія (масштаб 1:25) встановлена 2009 р. на майдані Архітекторів (скульптор С.Гурбанов).

2 березня 2022 р. будівля собору зазнала пошкоджень, зумовлених дією вибухової хвилі внаслідок російської ракетної атаки на Шевченківський район Харкова (вибито вікна, вітражі, пошкоджено оздоблення храму). 

• Тип об'єкта: Культова споруда
• Автор(и): Архітектори - О. Євлашев, Д. Ухтомський, Є. Васильєв, К. Тон
• Дата утворення: 1783
• Вид об'єкта: Невизначено
• Категорія обліку: Не перебуває на обліку
• Стан об'єкта: Невизначено
• Бібліографія:
  • Марьонкіна В. Г.  Успенський (Свято-Успенський) кафедральний собор // Харківщина: енциклопедичний словник. Харків, 2014.
  • Успенський собор. URL: https://www.eparchia.kharkov.ua/churchinfo/33
  • При обстрелах в центре города Харькова поврежден Свято-Успенский собор. URL: http://www.eparchia.kharkov.ua/readnews/2848
  • Свято-Успенський собор. URL: https://ui.org.ua/postcard/holy-dormition-cathedral-kharkiv/
  • Фото: Dormition Cathedral, Kharkiv. Wikimedia Commons. URL: https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Dormition_Cathedral,_Kharkiv#

#кафедральний собор    #православний храм    

Автор публікації: Доценко Марія Ігорівна

Пам’ятник встановлено 13 грудня 1996 р. на честь українського поета, публіциста, перекладача та представника революційного народництва Павла Арсеновича Грабовського (1864–1902). Кам’яний бюст поета на призматичному бетонному 4-метровому постаменті розташований на території Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба, до комплексу будівель якого належить колишня будівля Харківської духовної семінарії, в якій навчався П.А.Грабовський. Пам'ятник споруджено на кошти офіцерів і курсантів навчального закладу. 

• Тип об'єкта: Пам’ятник | Пам’ятний знак | Міська скульптура
• Автор(и): Скульптор - О.Фоменко. Архітектор - Н.Фоменко
• Дата утворення: 1996
• Вид об'єкта: Пам’ятка історії
• Категорія обліку: Пам’ятка місцевого значення
• Стан об'єкта: Незадовільний
• Розміри: 1,2 м (висота погруддя), 4 м (висота постаменту)
• Правове регулювання: Включено до Переліку пам`яток культурної спадщини місцевого значення Харківської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (Наказ МКІП від 14.01.2021 № 10). Охоронний номер 3292-Ха.
• Бібліографія:
  • Пам'ятники Павлові Арсеновичу Грабовському // Нові пам’ятники культури Харківської області (1990–1997 рр.). Матер. підг. Н.Ю. Казанцева, Л.В. Шульга. Вип. 1. Харків, 1997.
  • Бєжина Н. Поки російська армія воювала, українська споруджувала пам’ятник поету // Панорама. 1996. 14 декабря.
  • Политика и не только. Бородаєва А. Льотчики підносять поета на п’єдестал // Слобідський край. 1996. 7 грудня.
  • Корсунский В. С возвращением, Павел Арсеньевич! // Время. 1996. 10 декабря.

#поет    #Грабовський   

Автор публікації: Кісельова Юлія Анатоліївна

Меморіальна дошка на честь математика, професора Харківського університету, члена-кореспондента АН України Наума Ілліча Ахієзера (1901–1980) була встановлена у жовтні 2001 р. на фасаді Харківського фізико-математичного ліцею № 27 з нагоди 100-річчя від дня народження вченого. На дошці з білого мармуру міститься напис: "Засновнику фізико-математичної школи № 27, видатному математику, члену-кореспонденту АН України, професору Харківського університету Ахієзеру Науму Іллічу".

• Тип об'єкта: Меморіальна дошка
• Автор(и): Скульптор – О.М.Рідний
• Дата утворення: 2001
• Вид об'єкта: Пам’ятка історії
• Категорія обліку: Не перебуває на обліку
• Стан об'єкта: Невизначено
• Бібліографія:
  • Соловьев В.О., Бахтина С.А., Раенко Л.В., Сидоров В.И. Спутник краеведа Харьковщины: учебно-справочное пособие. Харків, 2014.
  • Ясинский В. Мемориальная доска основателю лицея // Время. 2001. 25 октября.

#математика    #Ахієзер   

Автор публікації: Вовк Ольга Ігорівна

Меморіальна дошка на честь українського письменника і публіциста, громадського діяча Олеся (Олександра) Терентійовича Гончара (1918–1995) була відкрита 3 квітня 1996 р. на корпусі Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. У цьому приміщенні знаходився деканат філологічного факультету, студентом якого протягом 1938–1941 рр. був О.Т.Гончар. Відкриття було приурочене до 98-ї річниці з дня народження письменника. На бронзовій дошці міститься присвятний напис: "У Харківському університеті в 1938–41 рр. навчався великий український письменник Олесь Гончар".

• Тип об'єкта: Меморіальна дошка
• Автор(и): Скульптор – С.А.Якубович
• Дата утворення: 1996
• Вид об'єкта: Пам’ятка історії
• Категорія обліку: Не перебуває на обліку
• Стан об'єкта: Невизначено
• Правове регулювання: Донедавна належала до Переліку пам’яток історії та монументального мистецтва місцевого значення Харківської області (взята на облік розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації № 830 від 28.09.1998 р.).
• Бібліографія:
  • Будівничий духовних соборів // Слобідський край. 1996. 6 квітня.
  • Звідси пішов добровольцем // Літературна Україна. 1996. 11 квітня.
  • Романовский, В. Олесь Гончар в Харькове // Вечерний Харьков. 1996. 4 апреля.
  • Соловьев В.О., Бахтина С.А., Раенко Л.В., Сидоров В.И. Спутник краеведа Харьковщины: учебно-справочное пособие. Харків, 2014.
  • Фото: Меморіальна дошка Олесю Гончару (Харків, вул. Університетська, 23). Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Якубович_Семен_Абрамович#/media/Файл:Меморіальна_дошка_Олесю_Гончару_(Харків_вул_Університетська_23).jpg

#письменник    #Гончар   

Автор публікації: Вовк Ольга Ігорівна