МІСТО І ВІЙНА — міждисциплінарний проєкт з дослідження та переосмислення різноманітних аспектів міської культурної спадщини великих міст Східної та Південної України — Дніпра, Донецька, Запоріжжя, Одеси й Харкова — після початку війни на Донбасі 2014 р. і широкомасштабного наступу російських військ 2022 р.

Мета проєкту — зафіксувати погляди експертів (науковців, працівників музеїв, архівів та бібліотек, журналістів, письменників, художників, фотографів та ін.) на процеси руйнування, збереження та переосмислення міської культурної спадщини в Україні, спровоковані російською військовою агресією.

Більше про проєкт МІСТО І ВІЙНА

CITY AND WAR is an interdisciplinary project aiming to explore and reinterpret diverse aspects of the cultural heritage of several key cities in eastern and southern Ukraine (Dnipro, Donetsk, Zaporizhia, Odesa, and Kharkiv), with a focus on its state and evolution since the start of the war in Donbas in 2014 and the full-scale Russian invasion in 2022.

The project brings together views of academics, museum, library, and archival workers, journalists, writers, artists, photographers, and experts in other fields on the destruction, preservation, and rethinking of urban cultural heritage in Ukraine – particularly on the developments provoked by Russia's ongoing military aggression.

Further information about the CITY AND WAR project

Чума Б.П. – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії, керівник міждисциплінарної магістерської програми «Майбутнє спадщини: історія, культура, література» Українського Католицького Університету (УКУ).

Інтерв'юер: Євген Сергійович Рачков.

Дата запису інтерв’ю: 15.02.2024

Лучка Л.М. – директорка Наукової бібліотеки Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, кандидатка історичних наук.

Інтерв’юер: Ганна Анатоліївна Бондаренко.

Дата запису інтерв’ю: 24.01.2024

Боженко А.О. – старша викладачка кафедри українознавства філософського факультету Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Викладає історію України студентам неісторичних спеціальностей, а також читає курси в межах освітньої програми «Урбаністичні студії». Учасниця та організаторка низки проєктів, присвячених міській історії та студіям спадщини. Співпрацює з громадськими організаціями «Urban Forms Center» та «Арт Оборона».

Інтерв'юер: Євген Сергійович Рачков.

Дата запису інтерв’ю: 17.01.2024

Кублицька К.Є. – практикуюча архітекторка-реставраторка, громадська активістка, членкиня ініціативної групи SaveKharkiv, амбасадорка Благодійного Фонду Родини Алчевських-Бекетових. Авторка численних статей та програм з охорони та реставрації архітектурної спадщини України.

Інтерв'юер: Євген Сергійович Рачков.

Дата запису інтерв’ю: 18.01.2024

Старік О.В. – кандидат історичних наук, в.о. директора Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького. З 2000 р. – учасник, а з 2005 р. керівник археологічних експедицій. З 2002 р. працює в Дніпропетровському національному історичному музеї імені Д.І. Яворницького.

Інтерв'юер: Ганна Анатоліївна Бондаренко.

Дата запису інтерв’ю: 23.11.2023

Ящук А.В. – доктор філософії з історії та археології. 2023 р. захистив дисертацію «Міська геральдика Південної України: тенденції та трансформації історичного розвитку (кінець XVIII – перше двадцятиріччя XXI ст.)». Упродовж 2016–2017 рр. – провідний архівіст відділу забезпечення збереженості та обліку Центрального державного електронного архіву України. З 2021 р. та до сьогодні – старший науковий співробітник відділу нумізматики Національного музею історії України. Автор публікацій з історії міської геральдики України XIX–XXI ст., присвячених питанням впливу державних ідеологій на створення та існування міських гербів, історії побутування в Україні так званої «радянської геральдики» та тенденціям розвитку сучасної міської геральдики, передусім на Півдні України.

Інтерв'юер: Євген Сергійович Рачков.

Дата запису інтерв’ю: 13.01.2024

Іващенко В.Ю. – кандидатка історичних наук, доцентка, директорка Музею історії Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Авторка понад 140 наукових та науково-популярних праць з мемуаристики, історії університетської освіти, гендерної історії, історії Харкова та музеєзнавства. Від 2022 р. – стипендіатка Асоціації жінок у славістичних студіях. Співавторка проєкту «”Рух на Захід”: українські вчені в умовах вимушеної міграції». З червня 2022 р. і дотепер обіймає посаду ад’юнкта в Науково-виставковій секції Музею Східних Земель Давньої Речі Посполитої (філія Національного Музею в Любліні). Має звання «Почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців».

Інтерв'юер: Ганна Анатоліївна Бондаренко.

Дата запису інтерв’ю: 22.08.2023

Бугайченко О.Г. – завідувачка відділу дослідження нематеріальної культурної спадщини Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва.

Інтерв'юер: Євген Сергійович Рачков.

* Запис було скорочено та адаптовано до формату подкасту.

Дата запису інтерв’ю: 25.08.2023

Муравська С.В. – докторка історичних наук, доцентка кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини Національного університету «Львівська політехніка». Викладає курси «Історія та основи музейної справи», «Основи екскурсійної діяльності в музейній, пам'яткоохоронній і туристичній галузях», «Управління культурною спадщиною» та ін. Авторка багатьох наукових публікацій, які присвячені управлінню культурною, зокрема університетською, спадщиною, становленню та подальшому розвитку університетських музеїв тощо. Від 2013 р. членкиня Міжнародного комітету університетських музеїв і колекцій при Міжнародній раді музеїв (ІКОМ).

Інтерв'юер: Євген Сергійович Рачков.

Дата запису інтерв’ю: 25.08.2023

Педан Н.В. – завідувачка відділу дослідження та відродження декоративно-ужиткового мистецтва й виставкової діяльності Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва.

Інтерв'юер: Ольга Ігорівна Вовк.

* Запис було скорочено та адаптовано до формату подкасту.

Дата запису інтерв’ю: 01.11.2023

Іванова Н.В. – директорка культурно-просвітницького центру сучасного мистецтва «ЄрміловЦентр» Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (з 2012 р.). Співзасновниця і керівниця ГО «ЄрміловЦентр. Артлабораторія». Виконавча директорка ГО «Асоціація випускників, викладачів і друзів ХНУ імені В.Н. Каразіна» (з 2015 р.). Викладає культурологічні та мистецтвознавчі студії в Харківській державній академії дизайну і мистецтв та ХНУ імені В.Н. Каразіна. Членкиня Експертної ради з питань сучасного мистецтва при Міністерстві культури та інформаційної політики України (з 2017 р.). У 2021 р. заснувала мистецьку резиденцію «ART KUZЕMYN» в селі Куземин, Охтирського району, Сумської області. Була керівницею та кураторкою понад 50 проєктів сучасного мистецтва.

Інтерв'юер: Євген Сергійович Рачков.

Дата запису інтерв’ю: 26.07.2023

Іванова Н.В. – директорка культурно-просвітницького центру сучасного мистецтва «ЄрміловЦентр» Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (з 2012 р.). Співзасновниця і керівниця ГО «ЄрміловЦентр. Артлабораторія». Виконавча директорка ГО «Асоціація випускників, викладачів і друзів ХНУ імені В.Н. Каразіна» (з 2015 р.). Викладає культурологічні та мистецтвознавчі студії в Харківській державній академії дизайну і мистецтв та ХНУ імені В.Н. Каразіна. Членкиня Експертної ради з питань сучасного мистецтва при Міністерстві культури та інформаційної політики України (з 2017 р.). У 2021 р. заснувала мистецьку резиденцію «ART KUZЕMYN» в селі Куземин, Охтирського району, Сумської області. Була керівницею та кураторкою понад 50 проєктів сучасного мистецтва.

Інтерв'юер: Євген Сергійович Рачков.

Дата запису інтерв’ю: 26.07.2023

Парфіненко А.Ю. – кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри туристичного бізнесу та країнознавства Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Заступник голови науково-методичної комісії Міністерства освіти і науки України з туризму. Член Координаційної ради з питань розвитку туризму при Харківській обласній державній адміністрації та Туристичної ради при Харківському міському голові. Автор близько 120 наукових, навчальних та навчально-методичних праць.

Інтерв'юер: Ганна Анатоліївна Бондаренко.

Дата запису інтерв’ю: 25.08.2023

Губкіна Є.І. – архітекторка, громадська діячка, дослідниця архітектури модернізму. Працювала в Харківському проєктному інституті та Харківському національному університеті міського господарства імені О. М. Бекетова. Протягом 2015–2018 рр. – дослідниця Центру міської історії Центрально-Східної Європи. З 2014 р. і дотепер – заступниця голови Громадської організації «Urban Forms Center». Нині викладає в Школі архітектури Бартлетта та Школі славістики та східноєвропейських студій Лондонського університетського коледжу. Організаторка та учасниця значної кількості подій, присвячених популяризації та дослідженню архітектурної спадщини модернізму. Співавторка книги «Soviet Modernism. Brutalism. Post-Modernism. Buildings and Structures in Ukraine 1955–1991» (DOM publishers, 2019).

Інтерв'юер: Євген Сергійович Рачков.

Дата запису інтерв’ю: 18.09.2023

Довгополова О.А. – докторка філософських наук, професорка кафедри філософії Одеського національного університету імені І.І.Мечникова. Проходила стажування в Swiss Peace Foundation (2022), Konsortium Ziviler Friedensdienst (2020–2022), Музеї другої світової війни у Гданську (2019), Музеї Яд-Вашем (2018), Центрально-Європейському університеті (2012) тощо. Маючи досвід роботи у вищій школі, почала діяльність у публічному полі. З 2014 р. брала участь у діалогових ініціативах в Одесі, запустила майданчик публічної історії Hubs of History. В 2015–2018 рр. організувала декілька міжнародних студентських шкіл та проєктів публічної історії з фокусом на примирення суспільства в контексті колективної пам’яті. З 2018 р. почала діяльність кураторки публічних програм до мистецьких проєктів в Одеському національному художньому музеї, Музеї сучасного мистецтва Одеси, Муніципальному музеї особистих колекцій імені О.В.Блещунова, фонді ІЗОЛЯЦІЯ. В 2018–2019 рр. розвивала експериментальний підрозділ Memory Lab у Меморіальному центрі Голокосту «Бабин Яр». У 2019 р. разом із Катериною Семенюк заснувала платформу культури пам’яті «Минуле / Майбутне / Мистецтво». З 24 лютого 2022 р., після повномасштабного російського військового вторгнення в Україну, проєкт продовжує роботу з фокусом на комеморації російсько-української війни.

Інтерв'юер: Євген Сергійович Рачков.

Дата запису інтерв’ю: 09.08.2023

Довгополова О.А. – докторка філософських наук, професорка кафедри філософії Одеського національного університету імені І.І.Мечникова. Проходила стажування в Swiss Peace Foundation (2022), Konsortium Ziviler Friedensdienst (2020–2022), Музеї другої світової війни у Гданську (2019), Музеї Яд-Вашем (2018), Центрально-Європейському університеті (2012) тощо. Маючи досвід роботи у вищій школі, почала діяльність у публічному полі. З 2014 р. брала участь у діалогових ініціативах в Одесі, запустила майданчик публічної історії Hubs of History. В 2015–2018 рр. організувала декілька міжнародних студентських шкіл та проєктів публічної історії з фокусом на примирення суспільства в контексті колективної пам’яті. З 2018 р. почала діяльність кураторки публічних програм до мистецьких проєктів в Одеському національному художньому музеї, Музеї сучасного мистецтва Одеси, Муніципальному музеї особистих колекцій імені О.В.Блещунова, фонді ІЗОЛЯЦІЯ. В 2018–2019 рр. розвивала експериментальний підрозділ Memory Lab у Меморіальному центрі Голокосту «Бабин Яр». У 2019 р. разом із Катериною Семенюк заснувала платформу культури пам’яті «Минуле / Майбутне / Мистецтво». З 24 лютого 2022 р., після повномасштабного російського військового вторгнення в Україну, проєкт продовжує роботу з фокусом на комеморації російсько-української війни.

Інтерв'юер: Євген Сергійович Рачков.

Дата запису інтерв’ю: 09.08.2023

Дворніков В.С. – архітектор-реставратор, член Національної спілки архітекторів України, засновник і керівник архітектурного бюро fashion-home.

Інтерв'юер: Євген Сергійович Рачков.

Дата запису інтерв’ю: 08.08.2023

Дворніков В.С. – архітектор-реставратор, член Національної спілки архітекторів України, засновник і керівник архітектурного бюро fashion-home.

Інтерв'юер: Євген Сергійович Рачков.

Дата запису інтерв’ю: 08.08.2023

Сошнікова О.М. – виконуюча обов’язки директора Харківського історичного музею імені М.Ф. Сумцова, кандидатка філософських наук, Заслужена працівниця культури України. Членкиня громадської організації "Харківська платформа розвитку культури і туризму", Міжнародної ради музеїв (ICOM).

Інтерв'юер: Євген Сергійович Рачков.

Дата запису інтерв’ю: 25.07.2023

Холодок В.Д. – директорка Обласного комунального закладу «Харківський організаційно-методичний центр туризму» (з 2014), кандидатка наук з державного управління, доцентка кафедри туристичного бізнесу Харківської державної академії культури. Членкиня Туристичної ради при Харківському міському голові, а також консультативної ради з охорони культурної спадщини при Департаменті культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації. Протягом 2006–2010 рр. була заступницею начальника управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації.

Інтерв'юер: Євген Сергійович Рачков.

Дата запису інтерв’ю: 18.07.2023

Петренко Н.В. – директорка Харківської державної наукової бібліотеки імені В.Г. Короленка (з січня 2022 р.; працює в бібліотеці з 2017 р.), голова Харківського обласного відділення ВГО Українська бібліотечна асоціація. До 2014 р. жила у Донецьку та працювала в Донецькій обласній універсальній науковій бібліотеці на посаді заступника генерального директора з обслуговування користувачів та автоматизації бібліотечних процесів.

Інтерв'юер: Ганна Анатоліївна Бондаренко.

Дата запису інтерв’ю: 17.07.2023

* Відеозапис інтерв’ю відбувся 3 липня 2022 р. Через технічні причини публікується лише транскрипція інтерв’ю українською мовою з певними редакторськими виправленнями (див. Додаток для завантаження).

Інтерв'юер: Євген Сергійович Рачков.

Дата запису інтерв’ю: 03.07.2022

Додаток для завантаження

Кравчук П.П. – історик, головний спеціаліст відділу мистецтв та навчально-просвітницької роботи управління культури департаменту культури і туризму Запорізької міської ради.

Інтерв'юер: Євген Сергійович Рачков.

*Запис було скорочено та адаптовано до формату подкасту.

Дата запису інтерв’ю: 16.06.2022

Протягом 2003-2020 рр. О.М. Титова очолювала Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК. З 2016 до грудня 2022 рр. була заступницею голови ГО "УТОПІК". Членкиня Українського національного комітету Міжнародної ради з питань охорони пам'яток і визначних місць, Національної спілки краєзнавців України, кандидатка історичних наук, заслужений працівник культури України. Членкиня Експертної комісії з питань обліку об’єктів культурної спадщини, а також Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики України.

Інтерв'юер: Євген Сергійович Рачков.

Дата запису інтерв’ю: 12.07.2023

Протягом 2003-2020 рр. О.М. Титова очолювала Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК. З 2016 до грудня 2022 рр. була заступницею голови ГО "УТОПІК". Членкиня Українського національного комітету Міжнародної ради з питань охорони пам'яток і визначних місць, Національної спілки краєзнавців України, кандидатка історичних наук, заслужений працівник культури України. Членкиня Експертної комісії з питань обліку об’єктів культурної спадщини, а також Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики України.

Інтерв'юер: Євген Сергійович Рачков.

Дата запису інтерв’ю: 12.07.2023

Місто і рухома культурна спадщина (музеї, архіви та бібліотеки)

Інтерв’ю зі співробітницями Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки імені М.С.Грушевського: Ольга Андріївна Булгакова – заступниця директора бібліотеки з наукової роботи; Ольга Анатоліївна Нагорнюк – завідувачка відділу соціокультурної діяльності. Інтерв'юер: О.І.Вовк.

Дата запису інтерв’ю: 13.06.2022

Додаток для завантаження

Інтерв'ю з директоркою Харківського літературного музею Тетяною Пилипчук.

Інтерв'юер: О.В.Хижняк.

Дата запису інтерв’ю: 02.08.2022

Додаток для завантаження

Інтерв’ю з доктором історичних наук, провідним науковим співробітником Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С.Грушевського НАН України, головою Українського геральдичного товариства Андрієм Гречило.

Інтерв'юер: Є.С.Рачков.

Дата запису інтерв’ю: 21.06.2022

Додаток для завантаження

Інтерв'ю з громадською діячкою, захисницею міської архітектурної спадщини, директоркою благодійного фонду «Харків з тобою» Оленою Рофе-Бекетовою.

Інтерв'юер: О.В.Хижняк.

Дата запису інтерв’ю: 18.07.2022

Додаток для завантаження

Місто і рухома культурна спадщина (музеї, архіви та бібліотеки)

Інтерв’ю з директором Центрального державного науково-технічного архіву України (ЦДНТА України) Маратом Артуровичем Балишевим.

Інтерв'юер: О.І.Вовк.

Дата запису інтерв’ю: 29.06.2022

Додаток для завантаження

Інтерв’ю з кандидаткою історичних наук, викладачкою Харківського національного університету радіоелектроніки, членкинею правління ГО «Вікімедіа Україна» Наталією Олександрівною Ластовець.

Інтерв'юер: Є.С.Рачков.

Дата запису інтерв’ю: 14.07.2022

Додаток для завантаження

Місто і рухома культурна спадщина (музеї, архіви та бібліотеки)

Інтерв’ю з науковою співробітницею відділу археології Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І.Яворницького Анною Юрченко.

Інтерв'юер: О.І.Вовк.

Дата запису інтерв’ю: 06.06.2022

Додаток для завантаження

Міські культурні ландшафти

Інтерв’ю з головою Харківського міського центру захисту історико-культурної спадщини «Українське товариство охорони пам'яток історії та культури», науковим співробітником відділу зводу пам'яток та облікової документації «Харківського науково-методичного центру охорони культурної спадщини» Ярославом Володимировичем Ліхолєтовим.

Інтерв'юер: Є.С.Рачков.

Дата запису інтерв’ю: 04.11.2022

Додаток для завантаження

У межах проєкту CityFace було проведено анкетне опитування мешканців досліджуваних міст, які відомі своєю діяльністю, спрямованою на вивчення та/або трансформацію актуального культурного міського ландшафту. Метою опитування стала фіксація різних варіантів сприйняття так званими «міськими експертами» культурних практик і простору великих міст Східної та Південної України. Зокрема, завдання полягало в тому, щоби порівняти результати опитування з даними, що представлені в публічному просторі та науковому середовищі.

Обрані респонденти репрезентують три різних погляди на досліджувані міста: мистецький погляд (поети, письменники, музиканти, художники, скульптори, журналісти), науковий погляд (викладачі вищих навчальних закладів, музейні працівники) та адміністративний погляд (представники міської влади).

Враховуючи порівняно невелику кількість зібраних анкет, опитування не претендує на репрезентативний огляд існуючих інтерпретацій культурного ландшафту досліджуваних міст. Методика збору даних передбачала заповнення респондентами анкет в електронному форматі. На сайті представлено лише частину зібраних анкет. Анкети публікуються з дозволу респондентів.

(1950 р.н.) – графік, плакатист. У 1967-1972 рр. навчався в Харківському художньо-промисловому інституті (викладачіО.Мартинець, В.Ненадо). З 1983 р. член Харківського відділення Спілки художників України. Професор, завідувач кафедри графічного дизайну Харківського художньо-промислового інституту. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1986). Дійсний член Національної академії мистецтв України (2017).

З 1993 р. учасник міжнародних мистецьких виставок. Персональні виставки відбулися у Харкові в 1998 та 2000 рр. Засновник та організатор міжнародних виставок трієнале плаката «4 блок» (1991, 1994, 1997, 2000, 2003). Основні роботи – у галузях плаката, книжкової та станкової графіки; зберігаються у Харківському художньому музеї, Музеї плаката (м. Лахті, Фінляндія). У галузі рекламної графіки на основі комп’ютерних технологій та сучасного дизайну створив власний стиль, для якого характерні лаконічність і простота.

Що ви вважаєте символом вашого міста?

Гермес – ринок Барабашова

З яким словом у вас асоціюється ваше місто – «центр» чи «периферія»? Чому?

Центр

Оберіть одне слово (метафору), яке, на Вашу думку, краще за інші характеризує ваше місто.

Динаміка, прорив

Назвіть те, що визначає «обличчя» міста: конкретні а) об’єкт/споруду, б) підприємство/установу/організацію, в) пам’ятник.

Госпром

Яку подію в історії міста ви вважаєте найважливішою?

Революція гідності

Як ви вважаєте, що більше за все запам’ятається туристу, який вперше відвідав ваше місто?

Площа Cвободи

Чи відбувається у місті такий традиційний захід, який можна вважати «брендовим» для міста?

День Визволення

Яке місце відпочинку у місті ви б порадили своєму колезі з іншої країни?

Гідропарк

Що, на вашу думку, слід було б зробити, щоби «обличчя» міста стало виразнішим?

Відреставрувати стару архітектуру центра міста

Чи можна назвати ваше місто «типовим українським містом»? Поясніть відповідь.

Ні, не можна. Близкість кордону з Росією, переважаюча ментальність харків’ян не українська. Так було раніше, так і тепер.

Як, на вашу думку, місто сприймається ззовні?

Як європейське

Що змінилося у сприйнятті міста після 2013-2014 рр.?

Стало зрозуміло – в місті є патріотично налаштовані українці.

(1974 р.н.) - письменник, поет, перекладач, громадський активіст. У 1996 р. закінчив Харківський національний педагогічний університет імені Г. Сковороди (факультет українсько-німецької філології). У 1996-1999 рр. навчався в аспірантурі цього ж університету. Захистив дисертацію, яка присвячена українському футуризму: "Філософсько-естетичні погляди Михайля Семенка" (2000 р.). Із 2000 р. викладач кафедри української та світової літератури університету. Із 2004 р. незалежний письменник. З 2000 р. віце-президент Асоціації українських письменників. Член Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка (з грудня 2016). Його літературні твори одержали численні національні та міжнародні нагороди, були перекладені багатьма мовами. Бере участь у мультимедійних мистецьких проектах.

Що ви вважаєте символом вашого міста?

Харківський університет. На мою думку саме університет сформував урбанність міста, визначив темп розвитку міста, виховав особистостей, які і є «обличчями» Харкова, іменами, за якими місто відчитується.

З яким словом у вас асоціюється ваше місто – «центр» чи «периферія»? Чому?

З цими термінами у мене місто не асоціюється. Мені ці терміни загалом видаються не надто актуальними.

Оберіть одне слово (метафору), яке, на Вашу думку, краще за інші характеризує ваше місто.

Місто порубіжжя.

Назвіть те, що визначає «обличчя» міста: конкретні а) об’єкт/споруду

Держпром,

б) підприємство/установу/організацію

Харківський тракторний завод,

в) пам’ятник

пам’ятник Шевченку.

Яку подію в історії міста ви вважаєте найважливішою?

Дату заснування університету.

Як ви вважаєте, що більше за все запам’ятається туристу, який вперше відвідав ваше місто?

Масштаб і динаміка міста.

Чи відбувається у місті такий традиційний захід, який можна вважати «брендовим» для міста?

Не можу назвати.

Яке місце відпочинку у місті ви б порадили своєму колезі з іншої країни?

Харківські театри.

Що, на вашу думку, слід було б зробити, щоби «обличчя» міста стало виразнішим?

Змінити міську владу.

Чи можна назвати ваше місто «типовим українським містом»? Поясніть відповідь.

В контексті соціальних проблем – безперечно.

Як, на вашу думку, місто сприймається ззовні?

Неоднозначно і стереотипно.

Що змінилося у сприйнятті міста після 2013-2014 рр.?

Багатьма воно стало сприйматись дійсно як українське місто.

(1978 р.н.) – науковець-пам’яткознавець, музеолог. Закінчила Харківську державну академію культури за спеціальністю «музеєзнавство». Кандидат історичних наук за спеціальністю «Музеєзнавство. Пам’яткознавство», доцент. У 2015-2018 рр. завідувачка кафедри музеєзнавства і пам’яткознавства ХДАК, з 2018 р. директор Центру сприяння розвитку музеєзнавства і пам’яткознавства при ХГУ «Народна українська академія». Наукові інтереси зосереджені на вивченні музейно-пам’яткознавчих інновацій та досвіду використання культурної спадщини. Кураторка роботи зі створення багатьох музейних експозицій і виставок, ініціаторка впровадження сучасних розробок з музейної педагогіки в практичну діяльність (проведення квестів, конкурсів, вікторин для школярів і студентів м. Харкова та області з популяризації об’єктів історико-культурної спадщини України), авторка серії тренінгів («Сучасні тренди в роботі з культурною спадщиною як ресурсом розвитку», «Об’єкти нерухомої спадщини в сучасних урбаністичних процесах»).

Що ви вважаєте символом вашого міста?

Покровський собор

З яким словом у вас асоціюється ваше місто – «центр» чи «периферія»? Чому?

«Центр». Бо Харків – місце тяжіння для жителів Східної України.

Оберіть одне слово (метафору), яке, на Вашу думку, краще за інші характеризує ваше місто.

–

Лише негативні метафори, бо на тлі інших міст України з точки зору урбаністики, логістики Харків з його потенціалом значно програє

Назвіть те, що визначає «обличчя» міста: конкретні а) об’єкт/споруду, б) підприємство/установу/організацію, в) пам’ятник.

А) Госпром з ансамблем площі Свободи

Б) ХГУ ім.Каразіна

В) Пам’ятник Т. Г. Шевченку роботи Манізера

Яку подію в історії міста ви вважаєте найважливішою?

Заснування Харківського колегіуму 1726 р. Завдяки йому Харків став набувати центрального значення з-поміж інших полкових міст Слобідської України.

Як ви вважаєте, що більше за все запам’ятається туристу, який вперше відвідав ваше місто?

Історико-культурний ландшафт центру міста.

Чи відбувається у місті такий традиційний захід, який можна вважати «брендовим» для міста?

На мій погляд, ні.

Яке місце відпочинку у місті ви б порадили своєму колезі з іншої країни?

Це мав би бути певний простір, що поєднував би природний ландшафт, історію та культуру з комфортом та атрактивом (на кшталт пішохідного кварталу в історичному центрі або історичний тематичний парк, історико-культурний заповідник з рекреаційною зоною). Тож не можу порадити таких місць.

Що, на вашу думку, слід було б зробити, щоби «обличчя» міста стало виразнішим?

Підкреслити це «обличчя» та зробити комфортним публічний простір міста.

Чи можна назвати ваше місто «типовим українським містом»? Поясніть відповідь.

Мабуть, що так. На мій погляд, сучасні «типові українські міста» вирізняються певною хаотичністю в своєму розвитку, пріоритетом торгівлі над іншими сферами господарювання, схожими зовнішніми ознаками стану житлово-комунальної сфери, неспроможністю використовувати власну історико-культурну спадщину як ресурсу розвитку (звідси сплюндровані об’єкти спадщини та покинуті музеї), відсутністю певного культурного простору як майданчику для об’єднання міської громади та реалізації іі культурних потреб.

Як, на вашу думку, місто сприймається ззовні?

Мегаполіс з досить спокійним плином життя (в порівнянні з ритмом життя в Києві чи у Львові).

Що змінилося у сприйнятті міста після 2013-2014 рр.?

На мій погляд, ні.

заступниця директора Департаменту міжнародного співробітництва Харківської міської ради, викладачка кафедри туристичного бізнесу та країнознавства Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна.

Що ви вважаєте символом вашого міста?

Держпром-як символ величі та статусу міста

З яким словом у вас асоціюється ваше місто – «центр» чи «периферія»? Чому?

Центр – бо Харків відіграє вкрай важливу роль у розбудові держави з точки зору науки, культури, промисловості, та інших сферах суспільного життя.

Оберіть одне слово (метафору), яке, на Вашу думку, краще за інші характеризує ваше місто.

Харків – SMART city (Харків – кмітливе місто)

Назвіть те, що визначає «обличчя» міста: конкретні а) об’єкт/споруду, б) підприємство/установу/організацію, в) пам’ятник.

а) Держпром

б) Парк імені М. Горького

в) Т.Г.Шевченко

Яку подію в історії міста ви вважаєте найважливішою?

Матчі Фінальної частини Чемпіонату Європи з футболу 2012 року

Як ви вважаєте, що більше за все запам’ятається туристу, який вперше відвідав ваше місто?

Чистота, архітектура, молодіжні рухи

Чи відбувається у місті такий традиційний захід, який можна вважати «брендовим» для міста?

Туристичний форум «Харків: партнерство в туризмі»

Яке місце відпочинку у місті ви б порадили своєму колезі з іншої країни?

Парк імені М.Горького

Що, на вашу думку, слід було б зробити, щоби «обличчя» міста стало виразнішим?

Більш потужна інформаційна та промоцій на компанія

Чи можна назвати ваше місто «типовим українським містом»? Поясніть відповідь.

Харків – самобутнє українське місто, що поєднує в собі європейський підхід до розвитку міста з українською історією

Як, на вашу думку, місто сприймається ззовні?

Беручи до уваги останні політичні та інформаційні події, місто викликає інтерес до відвідання та пізнання, проте, наразі, не є пріоритетом.

Що змінилося у сприйнятті міста після 2013-2014 рр.?

Саме сприйняття міста змінилося, бо складно донести образ туристичного міста, коли дипломатичні та іноземні представництва, закордонні ЗМІ не рекомендують відвідувати територію Східної України.

(1951 р.н.) – мистецтвознавець. Кандидат мистецтвознавства (2005), доцент кафедри теорії і історії мистецтв Харківської державної академії дизайну та архітектури. Також працює в Харківській державній академії культури (кафедра журналістики). Викладає наступні дисципліни: «Історія світової культури», «Історія зарубіжного образотворчого мистецтва», «Арт-журналістика» та ін. Член Національної спілки журналістів України з 2008 року. Член Національної спілки художників України (мистецтвознавча секція) з 2013 року. Автор наукових публікацій з проблем культури України, а також художнього життя Харкова початку ХХІ століття. Головний редактор громадського видання «ПроАРТ».

Що ви вважаєте символом вашого міста?

Держпром

З яким словом у вас асоціюється ваше місто – «центр» чи «периферія»? Чому?

Центр. Оскільки, по-перше, він входить до топ-п’ятірки міст мільйонників, а, по-друге, досить розмаїтий і дає можливість знайти свій напрям.

Оберіть одне слово (метафору), яке, на Вашу думку, краще за інші характеризує ваше місто.

Складний

Назвіть те, що визначає «обличчя» міста: конкретні а) об’єкт/споруду, б) підприємство/установу/організацію, в) пам’ятник.

Отже: а) Держпром; б) ХТЗ; в) пам’ятник Шевченку. Усе це зрозуміло, але потрібно щось нове і «свіже»

Яку подію в історії міста ви вважаєте найважливішою?

Отримання столичного статусу у 1920-ті

Як ви вважаєте, що більше за все запам’ятається туристу, який вперше відвідав ваше місто?

Маючи на увазі пересічного туриста: Площа Свободи і парк Горького.

Чи відбувається у місті такий традиційний захід, який можна вважати «брендовим» для міста?

Їх кілька: Нон-стоп (сучасне мистецтво), Харківські асамблеї (музика), ЯіСелаБрук (сучасний театр). Преса і міські структури мало і погано працюють з цими брендами.

Яке місце відпочинку у місті ви б порадили своєму колезі з іншої країни?

Кав’ярню з великими вікнами десь у центрі, щоб споглядати ритм міста

Що, на вашу думку, слід було б зробити, щоби «обличчя» міста стало виразнішим?

Сучасну міську (не монументальну) скульптуру на вулицях, і виділення у центрі пішохідної зони із різними «штуками»

Чи можна назвати ваше місто «типовим українським містом»? Поясніть відповідь.

Харків є «малоукраїнським» містом, тому над цим ще слід працювати, причому почати з «українізації» простору (вивіски, реклама, сфера обслуговування). А як такої, «типовості», як раз слід уникати.

Як, на вашу думку, місто сприймається ззовні?

Неочікуваним

Що змінилося у сприйнятті міста після 2013-2014 рр.?

З одного боку поменшало тотальної «російськості». З іншого, тотально поменшало відчуття захищеності у міському середовищі (по всіх позиціях).

(1960 р.н.) - кінознавець, історик кіно. Закінчив сценарно-кінознавчий факультет Всеросійського державного інституту кінематографії (1992), аспірантуру Київського національного університету театру кіно і телебачення ім. І.К.Карпенко-Карого (2011), докторантуру Харківської державної академії культури (2017). Кандидат мистецтвознавства (2012).

Член Національного союзу кінематографістів України (2005), академік Української кіноакадемії (2017). Голова журі міжнародних кінофестивалів «Expromt» (2006), «Bommer» (2010), «Кипарисы Партенита» (2011); член журі міжнародних кінофестивалів «Харьковская сирень» (2009-2013), «Ступени» (2009), «Дитятко» (2015).

В 1976-1977 рр. – слюсар Харківського заводу «Электромашина», в 1978-1989 рр. працював кіномеханіком в кінотеатрі «1-й комсомольський», в 1989-1990 рр. – викладач Харківського училища кіномеханіків. З 1990 р. працював на телебаченні, автор і ведучий телевізійних програм про кінематограф: в 1990-1992 – редактор редакції кінопрограм телекомпанії «Тонис-центр»; в 1992-1996 – редактор редакції кінопрограм телерадіокомпанії «Орион»; в 1997 – керівник кінопрограми в компанії «ХАДО-Инвест»; в 1998-1999 – редактор телепрограми в ООО «Агентство Телевидения Новости»; в 2000-2008 – редактор кінопрограм телерадіокомпанії «Simon»; в 2008-2011 – редактор телепрограми «Телекомпании «АТН», в 2011-2013 – автор і режисер вокальних телеконкурсів, в 2015 – автор і співведучий програми «Великая иллюзия». В 2009-2014 – викладач, ст. викладач і доцент кафедри історія і теорія світової та української культури Харківського національного університету мистецтв. ім. І.П.Котляревського. В 2009-2016 рр. – викладач, ст. викладач і доцент кафедри медіа-комунікацій Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. З 2016 р. – викладач і ст. викладач кафедри телебачення Харківської державної академії культури.

Напрям діяльності: історія кіно. Публікується з 1984 року. Автор 35 монографій про кінематограф, та понад 150 статей у періодичних виданнях України, Росії, Польщі, Чехії, Німеччині, Франції.

Що ви вважаєте символом вашого міста?

Герб города

З яким словом у вас асоціюється ваше місто – «центр» чи «периферія»? Чому?

Периферия, поскольку в годы независимости большая часть ресурсов была оттянута в Киев

Оберіть одне слово (метафору), яке, на Вашу думку, краще за інші характеризує ваше місто.

Молодость

Назвіть те, що визначає «обличчя» міста: конкретні а) об’єкт/споруду, б) підприємство/установу/організацію, в) пам’ятник.

Госпром, Памятник Т.Г. Шевченко

Яку подію в історії міста ви вважаєте найважливішою?

Освобождение Харькова от нацистской оккупации в августе 1943 года

Як ви вважаєте, що більше за все запам’ятається туристу, який вперше відвідав ваше місто?

Госпром, ул. Дарвина

Чи відбувається у місті такий традиційний захід, який можна вважати «брендовим» для міста?

Нет, не происходит

Яке місце відпочинку у місті ви б порадили своєму колезі з іншої країни?

Парк им. Горького

Що, на вашу думку, слід було б зробити, щоби «обличчя» міста стало виразнішим?

Больше внимания уделять воспитанию общества

Чи можна назвати ваше місто «типовим українським містом»? Поясніть відповідь.

Нет нельзя. Его местоположение и роль в мировой культуре и науке отличается от других городов Украины.

Як, на вашу думку, місто сприймається ззовні?

Ухоженный город с чистыми улицами и хорошими дорогами

Що змінилося у сприйнятті міста після 2013-2014 рр.?

Масштабная реставрация парков, скверов, набережных, фонтанов

(1972 р.н.) - PR-менеджерка, завідувачка науково-дослідного відділу Харківського літературного музею.

Що ви вважаєте символом вашого міста?

Держпром

З яким словом у вас асоціюється ваше місто – «центр» чи «периферія»? Чому?

Провінція, оскільки в головах у багатьох моїх співгромадян триває пошук хоча би якогось центру, на який би вони могли орієнтуватись (який би могли мавпувати)

Оберіть одне слово (метафору), яке, на Вашу думку, краще за інші характеризує ваше місто.

Незавершений експеримент

Назвіть те, що визначає «обличчя» міста: конкретні а) об’єкт/споруду, б) підприємство/установу/організацію, в) пам’ятник.

Для мене:

Держпром

Архітектурне бюро «Дроздов і партнери»

Пам′ятник Шевченку

Яку подію в історії міста ви вважаєте найважливішою?

Період Червоного Ренесансу (Розстріляного Відродження 1920-х – 1930-х років)

Як ви вважаєте, що більше за все запам’ятається туристу, який вперше відвідав ваше місто?

Площа Свободи

Чи відбувається у місті такий традиційний захід, який можна вважати «брендовим» для міста?

Бієнале екологічного плакату «4-й блок»

Яке місце відпочинку у місті ви б порадили своєму колезі з іншої країни?

-

Що, на вашу думку, слід було б зробити, щоби «обличчя» міста стало виразнішим?

Історикиня, журналістка. Закінчила історичний факультет Харківського державного університету, п'ятнадцять років викладала історію та філософію. У 1997 році змінила викладання на журналістику. Десять років працювала на телебаченні в історико-культурних та соціальних програмах, потім перейшла на роботу до газети «Слобода». Зараз - редактор газети «Слобідський край». Членкиня Національної спілки журналістів України.

(1961 р.н.) - скульптор. Освіта вища (Харківський художньо-промисловий інститут). Заслужений Діяч мистецтв України, доцент кафедри скульптури Харківська державної академії дизайну і мистецтв. Куратор, учасник виставкових проектів, автор міських пам’ятників, скульптур і меморіальних дошок. Член Харківської організації Спілки художників України (1990), голова секції скульптури.

Що ви вважаєте символом вашого міста?

Символ нашого міста площа Конституції (її архітектура, пам’ятник «Незалежності» і «І.С.Сірку»).

З яким словом у вас асоціюється ваше місто – «центр» чи «периферія»? Чому?

Моє місто асоціюється із словом «центр» тому, що:

- воно має величезну кількість енергійних, креативних, освічених громадян, понад 1 млн.;

- обличчям міста є Університети, молодь;

- промислові підприємства;

- мистецькі фундації;

- міжнародне визначення, спільні міжнародні проекти;

- зручне міське середовище;

- я тут живу.

Оберіть одне слово (метафору), яке, на Вашу думку, краще за інші характеризує ваше місто.

Рідний Харків.

Назвіть те, що визначає «обличчя» міста: конкретні а) об’єкт/споруду, б) підприємство/установу/організацію, в) пам’ятник.

«Обличчя» міста:

- споруда «Держпром»;

- підприємство «Турбо Атом»;

- пам’ятник Т.Г.Шевченко.

Яку подію в історії міста ви вважаєте найважливішою?

Найважливіша подія в історії – створення Каразінського Університету, Харків – залізничний центр.

Як ви вважаєте, що більше за все запам’ятається туристу, який вперше відвідав ваше місто?

Запам’ятається історичний центр, парки.

Чи відбувається у місті такий традиційний захід, який можна вважати «брендовим» для міста?

Не знаю такого.

Яке місце відпочинку у місті ви б порадили своєму колезі з іншої країни?

Своєму колезі з іншої країни я завжди раджу творчі майстерні художників, мистецькі фундації, музеї Університету ім. Каразіна.

Що, на вашу думку, слід було б зробити, щоби «обличчя» міста стало виразнішим?

Сучасному «обличчю» міста потрібен Музей сучасного мистецтва 1990-2020 рр.

Чи можна назвати ваше місто «типовим українським містом»? Поясніть відповідь.

Харків «не типове українське місто». Харків – мультикультурне місто, а не монокультурне. Харків – центр має безліч міжнародних зв’язків, друге за кількістю населення місто України.

Як, на вашу думку, місто сприймається ззовні?

Зовні, з-за кордону наше місто завжди неочікуване відкриття. Щирі, відкриті, цікаві люди, зелене, великий культурний потенціал.

Що змінилося у сприйнятті міста після 2013-2014 рр.?

З 2013-2014 рр. зовнішнє сприйняття міста не змінилось. Оскільки місто самодостатнє, то харків’ян це сприйняття не особливо і цікавить.