-
Об’єкт
Оберіть зі списку...Оберіть типи об'єкта
Будь ласка, оберіть один чи декілька типів об'єктів, та натисніть кнопку «Застосувати фільтри». У разі, коли жодного типу не обрано, даний фільтр не застосовується.
-
Місто
Оберіть зі списку...Оберіть міста зі списку
Будь ласка, оберіть одне чи декілька міст, де розташовані об'єкти, та натисніть кнопку «Застосувати фільтри». У разі, коли жодного міста не обрано, даний фільтр не застосовується.
-
Категорія обліку
Оберіть зі списку...Оберіть фільтри за категорією обліку
Будь ласка, оберіть один чи декілька варіантів, та натисніть кнопку «Застосувати фільтри». У разі, коли жодного варіанту не обрано, даний фільтр не застосовується.
-
Дата утворення
Оберіть зі списку...Оберіть фільтри за періодом
Будь ласка, оберіть один чи декілька періодів, та натисніть кнопку «Застосувати фільтри». У разі, коли жодного періоду не обрано, даний фільтр не застосовується.
Знайдено об’єктів: 16 шт.
| Пам’ятник Олександру Михайловичу Ляпунову пам’ятник | пам’ятний знак | міська скульптура Пам’ятник Олександру Михайловичу Ляпуновум. Харків, майдан Свободи, 6 Пам’ятник на честь математика, професора Харківського університету Олександра Михайловича Ляпунова (1857–1918) було урочисто відкрито 17 листопада 2010 р. Пам'ятник розташовується на правому боці широких сходів, що ведуть до Північного корпусу Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Фігура О.М.Ляпунова, вбраного за модою межі ХІХ–ХХ ст., зображена сидячою на квадратній тумбі, яку встановлено на високому постаменті. З фронтального боку постаменту вмонтовано металеву табличку з присвятним написом. Пам’ятник виконано в академічній традиції. Його відкрито з нагоди святкування річниці заснування Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна (разом із пам’ятником Д.І.Багалію, що знаходиться ліворуч).
#математик #Ляпунов #Харківський університет Автор публікації: Кісельова Юлія Анатоліївна | м. Харків |  |
| Пам’ятник Дмитру Івановичу Багалію пам’ятник | пам’ятний знак | міська скульптура Пам’ятник Дмитру Івановичу Багаліюм. Харків, майдан Свободи, 6 Пам’ятник на честь історика, професора та ректора Харківського університету, міського голови Харкова Дмитра Івановича Багалія (1857–1932) встановлено 17 листопада 2010 р. Сидячу фігуру вченого розміщено на квадратній тумбі, встановленій на лівому боці широких сходів, що ведуть до Північного корпусу Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. З фронтального боку постаменту вмонтовано металеву табличку з присвятним написом. Пам’ятник виконано в академічній традиції. Автори відтворили образ духовно багатої особистості у важливу для вченого мить самозаглиблення, коли приходить очікуване осяяння. Книга у правій руці символізує написані Д.І.Багалієм багатотомні дослідження з історії Харкова та Слобожанщини. Пам’ятник відкрито з нагоди річниці заснування Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна (разом із пам’ятником О.М.Ляпунову, що знаходиться праворуч).
#історик #Багалій #Харківський університет Автор публікації: Кісельова Юлія Анатоліївна | м. Харків |  +1 фото  |
| Пам'ятник Петру Петровичу Гулаку-Артемовському пам’ятник | пам’ятний знак | міська скульптура Пам'ятник Петру Петровичу Гулаку-Артемовськомум. Харків, майдан Свободи, 4 (Міський сад імені Тараса Шевченка) Пам’ятник встановлено 17 листопада 2017 р. з нагоди святкування 213-ї річниці від дня підписання Установчої грамоти про заснування Харківського університету. Пам’ятник присвячено класику української літератури, ректору Харківського університету Петру Петровичу Гулаку-Артемовському (1790–1865). Пам'ятник виконано у класичному стилі. Бронзова скульптура встановлена на гранітному п'єдесталі. За задумом скульптора, П.П.Гулака-Артемовського зображено професором, який щойно вийшов з університету та присів на лаву, заглибившись у роздуми. Він одягнений за модою початку ХІХ ст., однією рукою спирається на тростину. Поруч із ним лежать книги, а на краю лави сидить невеличка пташка, яка, на думку скульптора, символізує студентство. Кошти на створення пам’ятника збирала громадськість університету та міста.
#Гулак-Артемовськиий #поет #Харківський університет Автор публікації: Кісельова Юлія Анатоліївна | м. Харків |  |
| Меморіальна дошка на честь Юрія Павловича Бажанова меморіальна дошка Меморіальна дошка на честь Юрія Павловича Бажановам. Харків, пл. Свободи, 6 Меморіальна дошка на честь радянського військового діяча, маршала артилерії – Юрія Павловича Бажанова (1905–1975) – була встановлена на фасаді біля головного входу в Північний корпус Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Протягом 1946–1992 рр. тут розміщувалась Військова інженерна радіотехнічна академія протиповітряної оборони імені Л.О.Говорова. Ю.П.Бажанов був начальником цієї академії протягом 1955–1973 рр. Меморіальна дошка має прямокутну форму та виготовлена з червоного граніту. В її верхній частині розміщено бронзовий рельєфний портрет Ю.П.Бажанова, а нижче міститься присвятний текст: «В этом здании в 1955–1973 годах работал видный военачальник, активный участник Великой Отечественной войны, начальник ВИРТА ПВО, маршал артиллерии Бажанов Юрий Павлович». Згідно закону про декомунізацію, у 2022 р. меморіальну дошку було демонтовано.
#Бажанов #Друга світова війна #Харківський університет Автор публікації: Вовк Ольга Ігорівна | м. Харків |  |
| Меморіальна дошка на честь Олександра Опанасовича Потебні меморіальна дошка Меморіальна дошка на честь Олександра Опанасовича Потебнім. Харків, вул. Потебні, 1 Меморіальна дошка встановлена на честь мовознавця, філософа, літературознавця, фольклориста, етнографа, представник психологічного напряму в слов'янській філологічній науці Олександра Опанасовича Потебні (1835–1891). На дошці з білого мармуру викарбувані золоті літери присвятного напису: «На цій вулиці в будинку №4 з 1870 по 1891 рік жив і працював видатний вчений-мовознавець Олександр Опанасович Потебня (1835–1891 рр.)». Відкриття дошки було приурочене до 150-річчя від дня народження вченого і відбулося під час Республіканської наукової конференції «Творча спадщина О.О.Потебні і сучасні філологічні науки», що відбулася у вересні 1985 р.
#Потебня #мовознавець #філософ #літературознавець #фольклорист #етнограф #Харківський університет Автор публікації: Вовк Ольга Ігорівна | м. Харків |  |
| Меморіальна дошка на честь Ізмаїла Івановича Срезневського меморіальна дошка Меморіальна дошка на честь Ізмаїла Івановича Срезневськогом. Харків, вул. Університетська, 23 Меморіальна дошка на честь філолога та історика, письменника, випускника і професора Харківського університету Ізмаїла Івановича Срезневського (1812–1880) знаходиться на фасаді будівлі Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. На прямокутній дошці з чорного каменю міститься бронзове зображення вченого та присвятний текст: «Видатному вченому-славісту, етнографу, письменнику, професору Харківського Відкриття дошки відбулося 23 серпня 2011 р., під час святкування Дня міста Харкова та у переддень відзначення 20-ї річниці Незалежності України.
#Срезневський #філолог #письменник #історик #Харківський університет Автор публікації: Вовк Ольга Ігорівна | м. Харків |  |
| Меморіальна дошка на честь Миколи Федоровича Сумцова меморіальна дошка Меморіальна дошка на честь Миколи Федоровича Сумцовам. Харків, вул. Університетська, 13 Меморіальна дошка на честь етнографа, фольклориста, літературознавця й історика, професора Харківського університету Миколи Федоровича Сумцова (1854–1922) встановлена на фасаді будівлі Архівного відділу Харківської міської ради. Тут на початку ХХ ст. розташовувався архів Харківського історико-філологічного товариства, в якому працював учений. На дошці міститься зображення вченого та присвятний напис: «У цьому будинку у 1876–1922 роках працював видатний етнограф, філолог та просвітник Сумцов Микола Федорович». Її урочисте відкриття відбулося 17 серпня 2004 р. і було приурочене до 150-річного ювілею від дня народження вченого.
#Сумцов #етнограф #фольклорист #літературознавець #історик #Харківський університет Автор публікації: Вовк Ольга Ігорівна | м. Харків |  |
| Меморіальна дошка на честь Українського комітету краєзнавства меморіальна дошка Меморіальна дошка на честь Українського комітету краєзнавствам. Харків, вул. Сумська, 37 18 жовтня 1998 р. на фасаді будівлі Харківського обласного Палацу дитячої та юнацької творчості (раніше тут містився Харківський ветеринарний інститут) з боку майдану Свободи було відкрито меморіальну дошку з нагоди 75-річчя організаційного оформлення краєзнавчого руху в Україні. Напис на дошці з білого каменю свідчить про те, що «У цьому будинку 28–31 травня 1925 року відбулась І Всеукраїнська краєзнавча конференція, на якій був утворений Український Комітет краєзнавства». В урочистому заході відкриття меморіальної дошки взяли участь голова Всеукраїнської спілки краєзнавців України, академік НАН України, почесний доктор Каразінського університету П.Т.Тронько, заступник голови Харківської обласної державної адміністрації В.Ф.Мещеряков, декан історичного факультету Каразінського університету С.І.Посохов, заступник проректора Каразінського університету С.М.Куделко та представники громадськості. П.Т.Тронько виголосив промову, в якій високо оцінив внесок харківських дослідників у розвиток місцевої історії та наголосив на тому, що Харків є колискою українського краєзнавства.
#краєзнавство #Харківський університет Автор публікації: Вовк Ольга Ігорівна | м. Харків |  |
| Меморіальна дошка на честь Петра Тимофійовича Тронька меморіальна дошка Меморіальна дошка на честь Петра Тимофійовича Тронькам. Харків, майдан Свободи, 4 Меморіальна дошка на честь Героя України, першого голови відродженої Національної спілки краєзнавців України Петра Тимофійовича Тронька (1915–2011) встановлена на фасаді Головного корпусу Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Її урочисте відкриття відбулося 15 липня 2015 р. і було приурочене до 100-річного ювілею від дня народження вченого і громадського діяча. В урочистій церемонії взяли участь ректор університету, академік НАН України В.С.Бакіров, декан історичного факультету, професор С.І.Посохов, директор університетського Центру краєзнавства, професор С.М.Куделко, автор меморіальної дошки – скульптор О.М.Рідний, представники університетської спільноти та міської громадськості. На дошці з чорного каменю розміщено бронзовий портрет П.Т.Тронька і напис: «У 2003–2011 роках головою Наглядової ради університету працював видатний історик, громадський і державний діяч, Герой України, почесний громадянин Харкова і Харківської області, почесний доктор Харківського університету, академік НАН України Тронько Петро Тимофійович (12.07.1915–12.09.2011)». Відкриття меморіальної дошки стало складовою низки заходів, які відбулися у Каразінському університеті з нагоди ювілею П.Т.Тронька. Зокрема, 27 травня 2015 р. в університеті відбувся урочистий Пленум Правління Національної спілки краєзнавців України, присвячений 100-річчю від дня народження вченого і громадського діяча та 90-річчю організаційного оформлення краєзнавчого руху в Україні. У Пленумі взяли участь представники з усіх регіонів України – фахівці в галузі регіоналістики. Наступного дня делегати здійснили краєзнавчу експедицію Богодухівським районом Харківської обл. – малою батьківщиною П.Т.Тронька. Інший заходом у межах ювілею стала 33-тя Міжнародна краєзнавча конференція молодих учених, що відбулася 15 грудня 2015 р. (співорганізатори заходу – історичний факультет та Центр краєзнавства імені академіка П.Т.Тронька Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, Центр медичного краєзнавства Харківського національного медичного університету та кафедра історії і культурології Харківського національного університету міського господарства імені О.М.Бекетова).
#Тронько #краєзнавство #Харківський університет Автор публікації: Вовк Ольга Ігорівна | м. Харків |  |
| Меморіальна дошка на честь Дмитра Івановича Яворницького меморіальна дошка Меморіальна дошка на честь Дмитра Івановича Яворницькогом. Харків, вул. Університетська, 23 Меморіальна дошка, присвячена українському історику, етнографу, археологу, досліднику історії Запорозького козацтва, випускнику Харківського університету Дмитру Івановичу Яворницькому (1855–1940), була відкрита 17 грудня 2005 р. Урочисте відкриття відбулося під час 23-ї Міжнародної краєзнавчої конференції молодих учених, яка була присвячена 150-й річниці з дня народження Д.І.Яворницького (конференція проводиться щорічно на історичному факультеті Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна). Дошка знаходиться на фасаді корпусу Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. На дошці міститься присвятний напис: “У Харківському університеті навчався видатний український історик та археолог Дмитро Іванович Яворницький (Єварницький) 7.XII (26.X) 1855 – 5.VIII.1940".
#історик #етнограф #археолог #Яворницький #Харківський університет Автор публікації: Вовк Ольга Ігорівна | м. Харків |  |
| Комплекс будівель Харківського університету: корпус юридичного факультету навчальний заклад Комплекс будівель Харківського університету: корпус юридичного факультетум. Харків, вул. Університетська, 27 Юридичний корпус входив до комплексу будівель Харківського імператорського університету з 1909 р. Згідно з уставом 1835 р. у Харківському університеті існувало три факультети: філософський, юридичний і медичний. На початок XX ст. діяльність університету обумовлювалася уставом 1884 р. На юридичному факультеті було 12 кафедр: римського права, цивільного права і цивільного судоустрою, торгового права і торгового судоустрою, кримінального права і кримінального судоустрою, історії російського права, державного права, міжнародного права, поліцейського права, фінансового права, церковного права, політичної економії і статистики, енциклопедії права і історії філософії права. 1920-ті – початок 1930-х рр. стали часом радикальних перетворень в системі освіти України, яка виявилась єдиною з радянських республік, де університети більше ніж на десять років припинили своє існування. Юридичний факультет було ліквідовано в травні 1920 р. Починаючи з вересня 1994 р., тут знаходиться один із навчальних корпусів Української інженерно-педагогічної академії. Чотириповерхова цегляна будівля колишнього юридичного факультету відображає відхід від класицизму. Великий скляний отвір у центрі фасаду, перекритий аркою овального контуру, а також окремі деталі фасаду мають ознаки модерну. Водночас дотримання однакової висоти карниза і верху цоколя з будівлею наукової бібліотеки Харківського університету допомогли архітектору Віктору Валеріановичу Величко (1864–1923) зберегти єдність композиції забудови. Характерні риси будівлі – залізобетонне перекриття між двома аудиторіями та прямокутний в плані корпус. Майже третину його об’єму займають вестибюль і сходи. Іншу частину приміщення займають: на першому поверсі допоміжні приміщення, а також розташовані одна над одною дві аудиторії, верхня з яких має форму амфітеатру. Головний фасад приміщення симетричний. Вхід підкреслений пілястрами стилізованого іонічного ордеру, з фронтоном.
Автор публікації: Рачков Євген Сергійович | м. Харків |  +3 фото    |
| Комплекс будівель Харківського університету: корпус хімічного факультету навчальний заклад Комплекс будівель Харківського університету: корпус хімічного факультетум. Харків, вул. Університетська, 16 Корпус хімічного факультету (1767–1777 pp.) – північний флігель Губернаторського будинку, побудований на території, що була придбана у генерал-аншефа П.Девієва та інших осіб. Збудований в стилі раннього класицизму, архітектор невідомий. Первісно це була одноповерхова цегляна службова будівля. Після передачі її Харківському університету та проведення реконструкції з надбудовою другого поверху в 1803–1805 pp. за проєктом архітектора Є.О.Васильєва, будівля використовувалась як учбовий корпус. Частина приміщень була реконструйована під керівництвом архітектора І.Л.Вателета. Будівля була з’єднана з головним корпусом проїзною аркою. У 1908 р. проведена добудова двоповерхового (з підвалом) корпусу, в якому розміщувалися лабораторії органічної хімії. У 1980 р. було забудовано курдонер з південної сторони корпусу. Хімічний корпус Харківського університету називався «корпусом аудиторії», тут в основному проходили лекційні та практичні заняття студентів всіх факультетів, деякий час знаходились анатомічний театр, архітектурний, технологічний, агрономічний та монцкабінет, різні лабораторії. З 1851 р. перший поверх займали фармацевтична аудиторія (2 кімнати) і хімічна аудиторія (5 кімнат). На верхньому поверсі знаходились учбові аудиторії. У різні роки у цій будівлі викладали та провадили дослідження видатні учені-хіміки: Ф.Гізе, О.Ходнєв, М.Бекетов, А.Шимков, І.Осипов, Г.Мухін, І.Францевич, М.Ізмайлов та ін. У 1930 р. при Харківському університеті було створено Інститут хімії. З 1963 р. будівлю займає Український заочний політехнічний інститут, який в 1989 р. було реорганізовано в Український інженерно-педагогічний інститут, у подальшому (1994 р.) – академію. Пам’ятка розташована у найстарішій частині м. Харкова. Квартал, на території якого розміщується комплекс будівель Харківського університету, обмежений лініями вулиці Університетської, площ Павлівської і Сергіївської, Соборного узвозу. Сучасна забудова кварталу має периметральний характер з розташуванням будинків різних часів побудови на "червоних" лініях і всередині кварталу: центральна частина зайнята зведеними у різні часи різноповерховими нежитловими будівлями, які входять до комплексу університетських будівель. Корпус хімічного факультету розташований праворуч від головного корпусу університету – колишнього Губернаторського будинку. Корпус хімічного факультету розміщується на ділянці з помірним ухилом у південному напрямку. Уздовж фасаду зростають листяні дерева. Триповерхова (третій поверх – мансардний) цегляна первісно «П»-подібна в плані будівля після забудови курдонеру набула прямокутну в плані форму. Східним фасадом виходить до вулиці Університетської, вхід до будівлі влаштований з боку двору. Фасад будівлі по вул. Університетській виконано лаконічно: гладкі та рустовані ділянки стін чергуються, складаючи ритм вертикальних членувань, що підкреслено пофарбуванням у різні кольори. Увінчує будівлю профільований карниз. Частково зберігся первісний вигляд інтер’єрів – цегляні склепіння стелі. Коридор другого поверху освітлює світловий ліхтар. Оздоблення приміщень різноманітне, у деяких приміщеннях технічний стан незадовільний. 2 серпня 2018 р. у будівлі Хімічного корпусу сталася пожежа. Під час ремонту зайнялися дах та перекриття корпусу – понад 800 кв.м. Сотня рятувальників гасила вогонь майже 16 годин. Кримінальне провадження, відкрите за фактом пожежі, було закрито 2021 р. за відсутністю складу злочину. За три роки з моменту пожежі відновлення будівлі не було розпочато через відсутність необхідного фінансування.
Автор публікації: Рачков Євген Сергійович | м. Харків |  +12 фото             |
| Комплекс будівель Харківського університету: будинок губернатора, в якому було відкрито університет навчальний заклад Комплекс будівель Харківського університету: будинок губернатора, в якому було відкрито університетм. Харків, вул. Університетська, 14 Пам’ятка розташована у найстарішій частині Харкова на території колишньої фортеці, від якої розпочалася забудова міста. В 1780 р. Харків став центром намісництва, зростало населення міста, розширювалася і його територія. З метою впорядкування забудови в 1767 р. архітекторами розроблено план забудови міста, при цьому особливу увагу приділили центру. На той час планування території колишньої фортеці набуло регулярного геометричного характеру. Основною магістраллю стала теперішня вулиця Університетська, вздовж якої розміщувалися головні будівлі губернського міста. Одним із найкрасивіших будинків був губернаторський будинок, зведений у 1767–1777 pp. за проєктом повторного застосування, розроблений московським архітектором М.Тихменьовим для Новгорода. Будівництво велося під наглядом архітектора І.Вільянова і його учня П.Ярославського. Будинок губернатора – перший в Харкові комплекс цивільних споруд в стилі раннього класицизму. Він був центром композиції комплексу будівель губернаторського маєтку. До комплексу входили, окрім головного будинку, два симетрично розташовані відносно нього корпуси з житловими і господарчими приміщеннями та конюшні. Територія була обнесена кам’яною огорожею з двома брамами з обох боків головного будинку і двома кутовими баштами - альтанками з боку схилів. Усі будівлі були збудовані з цегли і криті залізом. Покрівля головного будинку, який називали палацом, була зроблена по металевим кроквам, що було унікальним для того часу. 17 січня 1805 р. у будинку губернатора за ініціативи видатного громадського діяча В.Н.Каразіна було відкрито Харківський університет. Центральний двоповерховий корпус був реконструйований і став головним, а одноповерхові флігелі надбудували і пристосували для хімічного і фізичного факультетів. Реконструкція відбувалася за проєктом архітектора Є.Васильєва. У головному корпусі університету була розташована адміністрація. На першому поверсі розміщувалися рада і правління університету, училищний комітет, типографія тощо. Верхній поверх (17 кімнат) займав попечитель Харківського начального округу з канцелярією. У 1906 р. частина кімнат була передана для музею мистецтв. Після корінної перебудови приміщення на другому поверсі були виділені для кабінету ректора, проректорів, актового залу і залу Вченої ради, а також під квартири професорів. У кожній частині знаходились господарчі приміщення, бухгалтерія, кафедра загальної фізики. Протягом 1920–1932 pp. на базі університету було створено Вільну академію педагогічних наук, Харківський інститут народної освіти. З 1932 р. до 1958 р. у цьому будинку працював Харківський державний університет імені О.М.Горького. У 1952 р. на будинку встановлена охоронна дошка. Після переходу в 1958 р. університету в нове приміщення на майдані Дзержинського (зараз – Свободи) у головному корпусі розмістилася адміністрація Українського заочного політехнічного інституту. З 1963 р. будівлю займає Український заочний політехнічний інститут, який в 1989 р. було реорганізовано в Український інженерно-педагогічний інститут, в подальшому (1994 р.) – академію. Головний фасад будівлі вирішений в стилі класицизму, відрізняється вишуканою пластикою і виразністю форм. По центральній осі розташований головний вхід, над ним влаштований балкон. Перший поверх виділений рустами і відділений від другого профільованим карнизом. У торцевих стінах флангових ризалітів, що звернені до головного входу, влаштовані арочні ніші з декоративними вазами. Площина стіни другого поверху декорована пілястрами. Віконні прорізи другого поверху оздоблені наличниками і сандриками. Увінчує будівлю профільований карниз. В інтер’єрах збережені окремі елементи оздоблення: ліплення, каміни з чавунними елементами, огородження сходів. В окремих приміщеннях виконане розчищення штукатурного шару так, що можна спостерігати первісне цегляне мурування.
Автор публікації: Рачков Євген Сергійович | м. Харків |  +15 фото                |
| Комплекс будівель Харківського університету: корпус фізичного факультету навчальний заклад Комплекс будівель Харківського університету: корпус фізичного факультетум. Харків, вул. Університетська, 16 Корпус фізичного факультету первісно являв собою південний флігель Губернаторського будинку. Це була одноповерхова цегляна службова будівля, побудована у 1777 р. у стилі раннього класицизму. Після передачі її університету та проведення реконструкції (1803-1805 pр.) з надбудовою другого поверху за проєктом архітектора Є.О.Васильєва, використовувалась як учбовий корпус, частина приміщень була реконструйована під керівництвом архітектора І.Л.Вателета. Монументальна, у вигляді тріумфальної арки, брама з’єднала фізичний корпус університету з центральним – колишнім губернаторським палацом. Певний час у 29 кімнатах фізичного корпусу мешкали студенти, тому він отримав назву корпусу "казеннокоштних студентів". Також у різні роки в залежності від існуючого статуту в корпусі розташовувалися різні кафедри, фізико-математичний факультет (друге відділення філософського факультету), зоологічний, мінералогічний, фізичний, астрономічний та інші кабінети, декілька аудиторій, одна з них – велика фізична зберіглася дотепер. До 1906 р. у двох кімнатах розміщувався музей мистецтв, заснований В.Н.Каразіним. Пізніше будівля цілком перейшла у ведення фізико-математичного факультету. За часи існування неодноразово перебудовувалася і добудовувалася. Зокрема, у радянський час було добудовано 3-й поверх та прибудовано одноповерховий об’єм між крилами, змінено внутрішнє планування та оздоблення інтер’єрів. Територія фізичного корпусу сьогодні являє собою закритий двір, покритий асфальтом і тротуарною плиткою (з чисельними провалами, ямами та пошкодженнями). У середині території розташовані дисонуючі одноповерхові господарчі споруди. У деяких приміщеннях на стелі сліди замокань, зафіксовано незадовільний стан оздоблення та полів.
Автор публікації: Рачков Євген Сергійович | м. Харків |  +6 фото       |
| Комплекс будівель Харківського університету: бібліотека музей | бібліотека | архів Комплекс будівель Харківського університету: бібліотекам. Харків, вул. Університетська, 23 Бібліотека одного з найстаріших в Східній Європі Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна є найбільшим книгосховищем України. Створення у Харкові університетської і першої публічної бібліотеки відіграло значну роль у розвитку освіти, науки та культури Слобожанщини. Бібліотека університету була заснована за ініціативою громадського діяча, засновника університету В.Н.Каразіна одночасно з відкриттям університету (1805 p.). У 1804 р. він придбав для потреб професури і студентів 3219 книг і колекцію естампів. У 1805 р. для цього зібрання було відведено 5 кімнат в колишньому губернаторському будинку (вул. Університетська, 16). Книжковий фонд швидко збільшувався. Виникла необхідність розширення бібліотеки. У 1819 р. було затверджено проєкт і кошторис бібліотеки. Нове приміщення університетської бібліотеки і п’ятиярусне книгосховище (на зразок бібліотеки Страсбурзького університету) було збудоване на східній стороні вулиці Університетської, на дільниці з невеликим ухилом, на місці невеликого старого будинку хірургічно-акушерської клініки. Бібліотека неодноразово змінювала назву та підпорядкованість. Офіційний юридичний статус бібліотека одержала відповідно до першого статуту університету 1804 p. 18 січня 1805 p., на другий день після відкриття університету, відбулося перше засідання Ради, на якому із числа професорів був обраний перший бібліотекар університетської бібліотеки – професор грецької і французької словесності Я.Я.Белен де Баллю (1753–1815). У 1835 р. за проєктом архітектора Є.О.Васильєва на Університетській гірці, навпроти колишнього губернаторського будинку, в якому спочатку знаходилася бібліотека, збудували три нових корпуси. У центральному корпусі містилась університетська церква Св.Антонія, актовий зал, обсерваторія. У північній частині церковного корпусу розташувалась бібліотека. Приміщення її складалось з великої зали і 3-х невеликих кімнат, в одній із яких був кабінет бібліотекаря, в другій – читальня, в третій знаходилася канцелярія. Головною цінністю нової бібліотеки було книгосховище, великий трьохярусний простір, який розсікався 20 колонами. На той час фонд бібліотеки налічував близько 25 тис. томів. У 1828 р. за ініціативою ректора І.Я.Кронеберга була заснована бібліотека для студентів. Подальше підтримання порядку в бібліотеці забезпечувалось "Правилами для бібліотеки Харківського університету" 1850 р., які передбачали наявність в бібліотеці систематичного і алфавітного каталогів. Нове приміщення для бібліотеки було збудоване в 1901–1903 pp. Цегляне двоповерхове приміщення бібліотеки будувалося за проєктом архітектора В.В.Величка в два етапи: в 1901 р. – основна, права частина, з читальним залом і абонемент, в 1903 р. – ліва, з новим книгосховищем. Композиційне рішення – фронтальне. Ліва частина добудована до закругленої частини приміщення історичного архіву, права – до університетського корпусу. Всі приміщення виконані в одному стилі та мають в плані прямокутну конфігурацію. У центральній частині розміщені: на першому поверсі – абонемент і допоміжні приміщення, на другому поверсі – читальний зал. По обидва боки від центральної частини розміщені книгосховища: праворуч – старе, ліворуч – нове. Старе книгосховище було переобладнане металевими сходами і зв’язане з бібліотекою входом. Нове книгосховище – п’ятиярусне, з металевими шафами і сходами. Композиція фасаду будинку фронтальна, симетрична. Вісь будівлі підкреслена обрамленням входу, пілястрами іонічного ордеру і трикутним фронтоном. Перший поверх – рустований і відділений від другого поясом, який є загальним для будинків бібліотеки і книгосховища. Напівциркульні вікна другого поверху розділені простінками з пілястрами іонічного ордеру. Увесь будинок вінчає карниз з кронштейнами. Книгосховище освітлене високими прямокутними вікнами з металевими віконними рамами, які розділені простінками з іонічними напівколонками. Фасади облицьовані світло-жовтим вапняковим тиньком, декоративні елементи мають білий колір. Сьогодні в будинку міститься філія Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, де зосереджені стародруки, книги з мистецтва. Загальний фонд бібліотеки налічує 3,4 млн. примірників. Серед них: 1 млн. 760 тис. примірників наукової літератури, 1 млн. 200 тис. примірників навчальної літератури, 50 тис. унікальних видань (17 інкунабул, понад 1000 рукописів, 300 палеотипів, прижиттєві видання класиків світової літератури, науки та культури). Фонд іноземних видань налічує більше 770 тис. примірників основними європейськими та іншими мовами. Бібліотека університету розташована вздовж вул. Університетської . З’єднана: з півночі – з історичним архівом, з півдня – колишня університетська Антонівська церква, пізніше кінотеатр "Юність", із заходу – Українська інженерно-педагогічна академія.
#Харківський університет #бібліотека Автор публікації: Рачков Євген Сергійович | м. Харків |  +15 фото                |
Пам’ятник Олександру Михайловичу Ляпунову
Пам’ятник Дмитру Івановичу Багалію
Пам'ятник Петру Петровичу Гулаку-Артемовському
Меморіальна дошка на честь Юрія Павловича Бажанова
Меморіальна дошка на честь Олександра Опанасовича Потебні
Меморіальна дошка на честь Ізмаїла Івановича Срезневського
Меморіальна дошка на честь Миколи Федоровича Сумцова
Меморіальна дошка на честь Українського комітету краєзнавства
Меморіальна дошка на честь Петра Тимофійовича Тронька
Меморіальна дошка на честь Дмитра Івановича Яворницького
Комплекс будівель Харківського університету: корпус юридичного факультету
Комплекс будівель Харківського університету: корпус хімічного факультету
Комплекс будівель Харківського університету: будинок губернатора, в якому було відкрито університет
Комплекс будівель Харківського університету: корпус фізичного факультету
Комплекс будівель Харківського університету: бібліотека
Пам’ятник Василю Назаровичу Каразіну
