Сергій Іванович Васильківський (1854–1917) – український художник. Народився в м. Ізюм Харківської губернії. У 1876 р. вступив до Петербурзької Академії художеств. Уже в перших своїх роботах звертається до тем рідної природи. За картину "По Дінцю" С.І.Васильківський одержав звання художника першого ступеня, велику золоту медаль і закордонне відрядження (1886–1887). З 1888 р. до останніх своїх днів жив у Харкові. У 1900 р. у співавторстві з М.С.Самокишем видав альбом "З української старовини", який розповідав про історичне минуле України. Зробив орнаментальні розписи і три монументальних панно для Полтавського земства (1903). Протягом 1912-1917 pp. С.І.Васильківський був активним діячем літературно-художнього гуртка. Загалом створив близько 3,5 тис. творів. Найбільш відомі роботи художника: "На пасовиську", "Ромоданівський шлях", "На ярмарку", "Бій козака Голоти з татарином", "Запорожець у розвідці", "Вибори полковника Пушкаря" та ін. Своєю творчістю художник найповніше втілив кращі риси українського пейзажного живопису, також серед його робіт багато й історичних полотен, картин на побутові теми, портретів та монументальних розписів. Для його творчості характерні глибока правдивість, майстерність виконання, спокійний колорит. Перед смертю художник передав Харківському міському музею 1348 своїх творів і велику суму грошей на облаштування в музеї художнього відділу. На жаль, більшість його робіт було втрачено під час Другої світової війни. Сьогодні у різних галереях, музеях і приватних зібраннях зберігається біля 500 робіт картин митця.

Поховали C.І.Васильківського на міському Іоанно-Усікновенському кладовищі, поряд з могилами батьків (вони не збереглися). Лише в 1922 р. на могилі митця було встановлено чорний гранітний обеліск на сірому кубі, який оброблено під бучарду. Обеліск має вигляд пірамідальної композиції з двома уступами. Напис на обеліску: "Академік живопису Сергій Іванович Васильківський. Народився 17 жовтня 1854 р. Помер 8 жовтня 1917 р.". Територія навколо надгробку викладена тротуарною плиткою. Могила оточена металевою огорожею з рельєфними панно із зображенням гілки лавру (раніше металева огорожа була іншою).

• Тип об'єкта: Могила
• Дата утворення: 1917
• Вид об'єкта: Історичний
• Категорія обліку: Пам’ятка національного значення
• Стан об'єкта: Задовільний
• Розміри: Територія поховання – 5,45х4,6 м, металева огорожа – 0.7х3 х3 м, висота чорного гранітного обеліска – 2 м, його розміри – 0.53х0,6х0.54 м, висота уступів пірамідальної композиції – 0.9 м
• Правове регулювання: Включено до Переліку пам`яток культурної спадщини національного значення Харківської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928). Охоронний номер 200005-Н.
• Бібліографія:
  • Паспорт об'єкта культурної спадщини "Могила художника C.І.Васильківського". Пам'ятки культурної спадщини Харківщини. URL: http://www.pamiatky.kh.ua/
  • Фото: Могила художника C.І.Васильківського. Wikimedia Commons. URL: https://commons.wikimedia.org/

#Васильківський    #художник   

Автор публікації: Рачков Євген Сергійович

Корпус хімічного факультету (1767–1777 pp.) – північний флігель Губернаторського будинку, побудований на території, що була придбана у генерал-аншефа П.Девієва та інших осіб. Збудований в стилі раннього класицизму, архітектор невідомий. Первісно це була одноповерхова цегляна службова будівля. Після передачі її Харківському університету та проведення реконструкції з надбудовою другого поверху в 1803–1805 pp. за проєктом архітектора Є.О.Васильєва, будівля використовувалась як учбовий корпус. Частина приміщень була реконструйована під керівництвом архітектора І.Л.Вателета. Будівля була з’єднана з головним корпусом проїзною аркою. У 1908 р. проведена добудова двоповерхового (з підвалом) корпусу, в якому розміщувалися лабораторії органічної хімії. У 1980 р. було забудовано курдонер з південної сторони корпусу.

Хімічний корпус Харківського університету називався «корпусом аудиторії», тут в основному проходили лекційні та практичні заняття студентів всіх факультетів, деякий час знаходились анатомічний театр, архітектурний, технологічний, агрономічний та монцкабінет, різні лабораторії. З 1851 р. перший поверх займали фармацевтична аудиторія (2 кімнати) і хімічна аудиторія (5 кімнат). На верхньому поверсі знаходились учбові аудиторії. У різні роки у цій будівлі викладали та провадили дослідження видатні учені-хіміки: Ф.Гізе, О.Ходнєв, М.Бекетов, А.Шимков, І.Осипов, Г.Мухін, І.Францевич, М.Ізмайлов та ін. У 1930 р. при Харківському університеті було створено Інститут хімії. З 1963 р. будівлю займає Український заочний політехнічний інститут, який в 1989 р. було реорганізовано в Український інженерно-педагогічний інститут, у подальшому (1994 р.) – академію. 

Пам’ятка розташована у найстарішій частині м. Харкова. Квартал, на території якого розміщується комплекс будівель Харківського університету, обмежений лініями вулиці Університетської, площ Павлівської і Сергіївської, Соборного узвозу. Сучасна забудова кварталу має периметральний характер з розташуванням будинків різних часів побудови на "червоних" лініях і всередині кварталу: центральна частина зайнята зведеними у різні часи різноповерховими нежитловими будівлями, які входять до комплексу університетських будівель. Корпус хімічного факультету розташований праворуч від головного корпусу університету – колишнього Губернаторського будинку. Корпус хімічного факультету розміщується на ділянці з помірним ухилом у південному напрямку. Уздовж фасаду зростають листяні дерева. Триповерхова (третій поверх – мансардний) цегляна первісно «П»-подібна в плані будівля після забудови курдонеру набула прямокутну в плані форму. Східним фасадом виходить до вулиці Університетської, вхід до будівлі влаштований з боку двору. Фасад будівлі по вул. Університетській виконано лаконічно: гладкі та рустовані ділянки стін чергуються, складаючи ритм вертикальних членувань, що підкреслено пофарбуванням у різні кольори. Увінчує будівлю профільований карниз. Частково зберігся первісний вигляд інтер’єрів – цегляні склепіння стелі. Коридор другого поверху освітлює світловий ліхтар. Оздоблення приміщень різноманітне, у деяких приміщеннях технічний стан незадовільний. 

2 серпня 2018 р. у будівлі Хімічного корпусу сталася пожежа. Під час ремонту зайнялися дах та перекриття корпусу – понад 800 кв.м. Сотня рятувальників гасила вогонь майже 16 годин. Кримінальне провадження, відкрите за фактом пожежі, було закрито 2021 р. за відсутністю складу злочину. За три роки з моменту пожежі відновлення будівлі не було розпочато через відсутність необхідного фінансування.

• Тип об'єкта: Навчальний заклад
• Дата утворення: 1777
• Вид об'єкта: Історичний
• Категорія обліку: Пам’ятка національного значення
• Стан об'єкта: Незадовільний
• Розміри: Площа – 4411,70 кв.м
• Правове регулювання: Включено до Переліку пам`яток культурної спадщини національного значення Харківської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928). Охоронний номер 200002-Н.
• Додаткова інформація:
  • На корпусі міститься охоронна дошка з написом: "Українська Радянська Соціалістична Республіка. Пам’ятник архітектури. Хімічний корпус 1820–1829 pp. Охороняється державою. Пошкодження карається законом" (дати на дошці вказані помилково).
• Бібліографія:
  • Паспорт об'єкта культурної спадщини "Комплекс будівель Харківського університету: корпус хімічного факультету". Пам'ятки культурної спадщини Харківщини. URL: http://www.pamiatky.kh.ua/
  • Цвєткова С. Займання пам'ятки національного значення у Харкові: поліція закрила справу. Суспільне. Новини. 
    11 серпня 2021. URL: https://suspilne.media/154956-zajmanna-pamatki-nacionalnogo-znacenna-u-harkovi-policia-zakrila-spravu/
  • Фото: Комплекс будівель Харківського університету: корпус хімічного факультету. Wikimedia Commons. URL: https://commons.wikimedia.org/
  • Фото: Цвєткова С. Займання пам'ятки національного значення у Харкові: поліція закрила справу. Суспільне. Новини. 
    11 серпня 2021. URL: https://suspilne.media/154956-zajmanna-pamatki-nacionalnogo-znacenna-u-harkovi-policia-zakrila-spravu/
• Пов'язаний об'єкт: Комплекс будівель Харківського університету: будинок губернатора, в якому було відкрито університет

#Харківський університет   

Автор публікації: Рачков Євген Сергійович

Пам’ятка розташована у найстарішій частині Харкова на території колишньої фортеці, від якої розпочалася забудова міста. В 1780 р. Харків став центром намісництва, зростало населення міста, розширювалася і його територія. З метою впорядкування забудови в 1767 р. архітекторами розроблено план забудови міста, при цьому особливу увагу приділили центру. На той час планування території колишньої фортеці набуло регулярного геометричного характеру. Основною магістраллю стала теперішня вулиця Університетська, вздовж якої розміщувалися головні будівлі губернського міста. Одним із найкрасивіших будинків був губернаторський будинок, зведений у 1767–1777 pp. за проєктом повторного застосування, розроблений московським архітектором М.Тихменьовим для Новгорода. Будівництво велося під наглядом архітектора І.Вільянова і його учня П.Ярославського. Будинок губернатора – перший в Харкові комплекс цивільних споруд в стилі раннього класицизму. Він був центром композиції комплексу будівель губернаторського маєтку. До комплексу входили, окрім головного будинку, два симетрично розташовані відносно нього корпуси з житловими і господарчими приміщеннями та конюшні. Територія була обнесена кам’яною огорожею з двома брамами з обох боків головного будинку і двома кутовими баштами - альтанками з боку схилів. Усі будівлі були збудовані з цегли і криті залізом. Покрівля головного будинку, який називали палацом, була зроблена по металевим кроквам, що було унікальним для того часу.

17 січня 1805 р. у будинку губернатора за ініціативи видатного громадського діяча В.Н.Каразіна було відкрито Харківський університет. Центральний двоповерховий корпус був реконструйований і став головним, а одноповерхові флігелі надбудували і пристосували для хімічного і фізичного факультетів. Реконструкція відбувалася за проєктом архітектора Є.Васильєва. У головному корпусі університету була розташована адміністрація. На першому поверсі розміщувалися рада і правління університету, училищний комітет, типографія тощо. Верхній поверх (17 кімнат) займав попечитель Харківського начального округу з канцелярією. У 1906 р. частина кімнат була передана для музею мистецтв. Після корінної перебудови приміщення на другому поверсі були виділені для кабінету ректора, проректорів, актового залу і залу Вченої ради, а також під квартири професорів. У кожній частині знаходились господарчі приміщення, бухгалтерія, кафедра загальної фізики. Протягом 1920–1932 pp. на базі університету було створено Вільну академію педагогічних наук, Харківський інститут народної освіти. З 1932 р. до 1958 р. у цьому будинку працював Харківський державний університет імені О.М.Горького. У 1952 р. на будинку встановлена охоронна дошка. Після переходу в 1958 р. університету в нове приміщення на майдані Дзержинського (зараз – Свободи) у головному корпусі розмістилася адміністрація Українського заочного політехнічного інституту. З 1963 р. будівлю займає Український заочний політехнічний інститут, який в 1989 р. було реорганізовано в Український інженерно-педагогічний інститут, в подальшому (1994 р.) – академію.

Головний фасад будівлі вирішений в стилі класицизму, відрізняється вишуканою пластикою і виразністю форм. По центральній осі розташований головний вхід, над ним влаштований балкон. Перший поверх виділений рустами і відділений від другого профільованим карнизом. У торцевих стінах флангових ризалітів, що звернені до головного входу, влаштовані арочні ніші з декоративними вазами. Площина стіни другого поверху декорована пілястрами. Віконні прорізи другого поверху оздоблені наличниками і сандриками. Увінчує будівлю профільований карниз. В інтер’єрах збережені окремі елементи оздоблення: ліплення, каміни з чавунними елементами, огородження сходів. В окремих приміщеннях виконане розчищення штукатурного шару так, що можна спостерігати первісне цегляне мурування.

• Тип об'єкта: Навчальний заклад
• Автор(и): Архітектори – М.Тихменьов, І.Вільянов, П.Ярославський
• Дата утворення: 1777
• Вид об'єкта: Історичний
• Категорія обліку: Пам’ятка національного значення
• Стан об'єкта: Незадовільний
• Розміри: Площа – 1852,5 кв.м
• Правове регулювання: Включено до Переліку пам`яток культурної спадщини національного значення Харківської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928). Охоронний номер 200002-Н.
• Додаткова інформація:
  • Первісна планувальна схема була змінена. У лівому крилі розташовувалася велика за розміром овальна зала з колонадою, при головному вході розміщувалися парадні чотири маршові сходи. На архівних фото можна бачити, що перед головним входом у будинок був влаштований портик з трьома арочними прорізами, на завершенні якого розміщувалася велика тераса, що була огороджена парапетом з ажурною металевою огорожею. Портик був прибудований у ХІХ ст. і дотепер не зберігся. Були проведені перепланування внутрішніх приміщень, змінено оздоблення інтер’єрів. 3 боку двору до будинку виконані господарчі прибудови. У середині території розташовані дисонуючі одноповерхові господарчі споруди. Спостерігається руйнування штукатурного шару плити балкону над головним входом і в увінчувальному карнизі по центральній осі головного фасаду. Оздоблювальний шар дворових фасадів потребує відновлення, має дрібні пошкодження штукатурки, потребує звільнення від чисельних кабелів. У незадовільному стані перебувають підвальні приміщення: на стелі та стінах сліди надмірного зволоження, незадовільний стан оздоблення та полів, приямків, віконних заповнень підвальних приміщень.
  • На фасаді корпусу дві охоронні дошки (радянська та сучасна), а також 8 меморіальних дошок із написами:
  1. "У цьому будинку в 1919–1932 pp. працював громадський діяч і меценат, засновник низки художніх музеїв півдня України Микола Антонович князь Гедройц" (напис на трьох мовах: українська, польська, литовська)
  2. "Міхновський Микола Іванович 1873–1925 визначний юрист і громадський діяч виступив тут 26.02.1900 р. з програмною доповіддю «Самостійна Україна», де вперше обґрунтував концепцію і принципи створення незалежної Української держави"
  3. "У цьому будинку з 1883 по 1908 pp. працював видатний вітчизняний історик-мистецтвознавець та громадський діяч Рєдін Єгор Кузьмич 1863–1908"
  4. "В пам'ять зустрічі у грудні 1825 р. в Харкові. Адам Міцкевич, Петро Гулак-Артемовський" (напис на двох мовах: українська, польська)
  5. "17(29) січня 1805 р. у цьому будинку почав працювати Харківський університет заснований за ініціативи видатного просвітителя Василя Назаровича Каразіна"
  6. "Тут з 1862 по 1864 рік вчився великий вчений Ілля Ілліч Мечніков"
  7. "Місце барикад першого штурму, де 11/24 жовтня 1905 року під керівництвом пролетаріату революційне студентство пліч о пліч з робітниками билося проти царату"
  8. "У 1886–1886 рр. у Харківському університеті навчався видатний польський державний діяч, перший голова Другої Речі посполитої, маршал Юзеф Пілсудський (1867–1935)" (напис на двох мовах: українська, польська)
• Бібліографія:
  • Паспорт об'єкта культурної спадщини "Комплекс будівель Харківського університету: будинок губернатора, в якому було відкрито університет". Пам'ятки культурної спадщини Харківщини. URL: http://www.pamiatky.kh.ua/
  • Фото: Комплекс будівель Харківського університету: будинок губернатора, в якому було відкрито університет. Wikimedia Commons. URL: https://commons.wikimedia.org/
• Пов'язаний об'єкт: Комплекс будівель Харківського університету: корпус юридичного факультету, Комплекс будівель Харківського університету: корпус хімічного факультету, Комплекс будівель Харківського університету: корпус фізичного факультету, Комплекс будівель Харківського університету: бібліотека

#Харківський університет   

Автор публікації: Рачков Євген Сергійович

Корпус фізичного факультету первісно являв собою південний флігель Губернаторського будинку. Це була одноповерхова цегляна службова будівля, побудована у 1777 р. у стилі раннього класицизму. Після передачі її університету та проведення реконструкції (1803-1805 pр.) з надбудовою другого поверху за проєктом архітектора Є.О.Васильєва, використовувалась як учбовий корпус, частина приміщень була реконструйована під керівництвом архітектора І.Л.Вателета. Монументальна, у вигляді тріумфальної арки, брама з’єднала фізичний корпус університету з центральним – колишнім губернаторським палацом. Певний час у 29 кімнатах фізичного корпусу мешкали студенти, тому він отримав назву корпусу "казеннокоштних студентів". Також у різні роки в залежності від існуючого статуту в корпусі розташовувалися різні кафедри, фізико-математичний факультет (друге відділення філософського факультету), зоологічний, мінералогічний, фізичний, астрономічний та інші кабінети, декілька аудиторій, одна з них – велика фізична зберіглася дотепер. До 1906 р. у двох кімнатах розміщувався музей мистецтв, заснований В.Н.Каразіним. Пізніше будівля цілком перейшла у ведення фізико-математичного факультету. За часи існування неодноразово перебудовувалася і добудовувалася. Зокрема, у радянський час було добудовано 3-й поверх та прибудовано одноповерховий об’єм між крилами, змінено внутрішнє планування та оздоблення інтер’єрів. Територія фізичного корпусу сьогодні являє собою закритий двір, покритий асфальтом і тротуарною плиткою (з чисельними провалами, ямами та пошкодженнями). У середині території розташовані дисонуючі одноповерхові господарчі споруди. У деяких приміщеннях на стелі сліди замокань, зафіксовано незадовільний стан оздоблення та полів.

• Тип об'єкта: Навчальний заклад
• Дата утворення: 1777
• Вид об'єкта: Історичний
• Категорія обліку: Пам’ятка національного значення
• Стан об'єкта: Незадовільний
• Розміри: Площа – 3318,15 кв.м
• Правове регулювання: Включено до Переліку пам`яток культурної спадщини національного значення Харківської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928). Охоронний номер 200002-Н.
• Додаткова інформація:
  • На фасаді міститься охоронна дошка, а також меморіальна дошка з барельєфом і написом: "Андреев Георгій Якович. 1910-1978. Видатний організатор виробництва і науки, доктор технічних наук, професор, заслужений працівник Вищої школи України, у 1964-1978 роках ректор Українського заочного політехнічного інституту".
• Бібліографія:
  • Паспорт об'єкта культурної спадщини "Комплекс будівель Харківського університету: корпус фізичного факультету". Пам'ятки культурної спадщини Харківщини. URL: http://www.pamiatky.kh.ua/
  • Фото: Паспорт об'єкта культурної спадщини "Комплекс будівель Харківського університету: корпус фізичного факультету". Пам'ятки культурної спадщини Харківщини. URL: http://www.pamiatky.kh.ua/
  • Фото: Комплекс будівель Харківського університету: корпус фізичного факультету. Wikimedia Commons. URL: https://commons.wikimedia.org/
• Пов'язаний об'єкт: Комплекс будівель Харківського університету: будинок губернатора, в якому було відкрито університет

#Харківський університет   

Автор публікації: Рачков Євген Сергійович

Бібліотека одного з найстаріших в Східній Європі Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна є найбільшим книгосховищем України. Створення у Харкові університетської і першої публічної бібліотеки відіграло значну роль у розвитку освіти, науки та культури Слобожанщини. Бібліотека університету була заснована за ініціативою громадського діяча, засновника університету В.Н.Каразіна одночасно з відкриттям університету (1805 p.). У 1804 р. він придбав для потреб професури і студентів 3219 книг і колекцію естампів. У 1805 р. для цього зібрання було відведено 5 кімнат в колишньому губернаторському будинку (вул. Університетська, 16). Книжковий фонд швидко збільшувався. Виникла необхідність розширення бібліотеки. У 1819 р. було затверджено проєкт і кошторис бібліотеки. Нове приміщення університетської бібліотеки і п’ятиярусне книгосховище (на зразок бібліотеки Страсбурзького університету) було збудоване на східній стороні вулиці Університетської, на дільниці з невеликим ухилом, на місці невеликого старого будинку хірургічно-акушерської клініки. Бібліотека неодноразово змінювала назву та підпорядкованість. Офіційний юридичний статус бібліотека одержала відповідно до першого статуту університету 1804 p. 18 січня 1805 p., на другий день після відкриття університету, відбулося перше засідання Ради, на якому із числа професорів був обраний перший бібліотекар університетської бібліотеки – професор грецької і французької словесності Я.Я.Белен де Баллю (1753–1815). 

У 1835 р. за проєктом архітектора Є.О.Васильєва на Університетській гірці, навпроти колишнього губернаторського будинку, в якому спочатку знаходилася бібліотека, збудували три нових корпуси. У центральному корпусі містилась університетська церква Св.Антонія, актовий зал, обсерваторія. У північній частині церковного корпусу розташувалась бібліотека. Приміщення її складалось з великої зали і 3-х невеликих кімнат, в одній із яких був кабінет бібліотекаря, в другій – читальня, в третій знаходилася канцелярія. Головною цінністю нової бібліотеки було книгосховище, великий трьохярусний простір, який розсікався 20 колонами. На той час фонд бібліотеки налічував близько 25 тис. томів. У 1828 р. за ініціативою ректора І.Я.Кронеберга була заснована бібліотека для студентів. Подальше підтримання порядку в бібліотеці забезпечувалось "Правилами для бібліотеки Харківського університету" 1850 р., які передбачали наявність в бібліотеці систематичного і алфавітного каталогів.

Нове приміщення для бібліотеки було збудоване в 1901–1903 pp. Цегляне двоповерхове приміщення бібліотеки будувалося за проєктом архітектора В.В.Величка в два етапи: в 1901 р. – основна, права частина, з читальним залом і абонемент, в 1903 р. – ліва, з новим книгосховищем. Композиційне рішення – фронтальне. Ліва частина добудована до закругленої частини приміщення історичного архіву, права – до університетського корпусу. Всі приміщення виконані в одному стилі та мають в плані прямокутну конфігурацію. У центральній частині розміщені: на першому поверсі – абонемент і допоміжні приміщення, на другому поверсі – читальний зал. По обидва боки від центральної частини розміщені книгосховища: праворуч – старе, ліворуч – нове. Старе книгосховище було переобладнане металевими сходами і зв’язане з бібліотекою входом. Нове книгосховище – п’ятиярусне, з металевими шафами і сходами. Композиція фасаду будинку фронтальна, симетрична. Вісь будівлі підкреслена обрамленням входу, пілястрами іонічного ордеру і трикутним фронтоном. Перший поверх – рустований і відділений від другого поясом, який є загальним для будинків бібліотеки і книгосховища. Напівциркульні вікна другого поверху розділені простінками з пілястрами іонічного ордеру. Увесь будинок вінчає карниз з кронштейнами. Книгосховище освітлене високими прямокутними вікнами з металевими віконними рамами, які розділені простінками з іонічними напівколонками. Фасади облицьовані світло-жовтим вапняковим тиньком, декоративні елементи мають білий колір.

Сьогодні в будинку міститься філія Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, де зосереджені стародруки, книги з мистецтва. Загальний фонд бібліотеки налічує 3,4 млн. примірників. Серед них: 1 млн. 760 тис. примірників наукової літератури, 1 млн. 200 тис. примірників навчальної літератури, 50 тис. унікальних видань (17 інкунабул, понад 1000 рукописів, 300 палеотипів, прижиттєві видання класиків світової літератури, науки та культури). Фонд іноземних видань налічує більше 770 тис. примірників основними європейськими та іншими мовами. Бібліотека університету розташована вздовж вул. Університетської . З’єднана: з півночі – з історичним архівом, з півдня – колишня університетська Антонівська церква, пізніше кінотеатр "Юність", із заходу – Українська інженерно-педагогічна академія.

• Тип об'єкта: Музей | Бібліотека | Архів
• Дата утворення: 1805
• Вид об'єкта: Історичний
• Категорія обліку: Пам’ятка національного значення
• Стан об'єкта: Задовільний
• Розміри: Площа – 3521,5 кв.м.
• Правове регулювання: Включено до Переліку пам`яток культурної спадщини національного значення Харківської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928). Охоронний номер 200002-Н.
• Додаткова інформація:
  • На фасаді корпусу дві охоронні дошки, а також 7 меморіальних дошок з барельєфами і написами:
  1. "У Харківському університеті в 1938–41 pp. навчався великий український письменник Олесь Гончар"
  2. "Марін Дрінов. Тут працював з 1873 до 1906 року професор Харківського імператорського університету Марін Дрінов перший Голова Болгарської академії наук"
  3. "У цій будівлі з 1909 по 1920 рік працював видатний латиський мовознавець Яніс Ендзелін 1873–1961" (напис на двох мовах: українська, латиська)
  4. "У Харківському університеті навчався видатний український історик та археолог Дмитро Іванович Яворницький (Єварницький) 7.ХІІ (26.Х) 1855. 5.VIII. 1940"
  5. "Видатному вченому славісту, етнографу, письменнику, професору Харківського університету Ізмаїлу Срезневському (1812–1880)"
  6. "У цьому будинку з 1902 по 1930 pp. працював видатний український бібліотекознавець Костянтин Іванович Рубинський (1860–1930)"
  7. "Першому попечителю Харківського навчального округу, видатному державному і громадському діячеві, сину польського народу, почесному члену Харківського Імператорського університету Северину Потоцькому (1762–1829)" (напис на двох мовах: українська, польська)
• Бібліографія:
  • Паспорт об'єкта культурної спадщини "Комплекс будівель Харківського університету: бібліотека". Пам'ятки культурної спадщини Харківщини. URL: http://www.pamiatky.kh.ua/
  • Фото: Комплекс будівель Харківського університету: бібліотека. Wikimedia Commons. URL: https://commons.wikimedia.org/
• Пов'язаний об'єкт: Комплекс будівель Харківського університету: будинок губернатора, в якому було відкрито університет

#Харківський університет    #бібліотека   

Автор публікації: Рачков Євген Сергійович