На початку 1930-х рр. було оголошено кілька конкурсів на кращий проєкт пам’ятника Т.Шевченку в Харкові, який був столицею Української Соціалістичної Радянською Республіки. Зрештою, у 1933 р. було визначено переможця – проєкт скульптора М.Манізера та архітектора Й.Лангбарда. Пам’ятник Кобзарю вирішили встановити у міському саду на місці іншого пам’ятника – В.Каразіну, засновнику Харківського університету (пам’ятник В.Каразіну було перенесено до історичної будівлі Харківського університету на вул. Університетській). Планування майдану навколо пам’ятника Т.Шевченку та алей саду здійснив Й.Лангбард. Скульптуру поета відлили з бронзи у ленінградських майстернях заводу КНАП (Комбінат наочної агітації та пропаганди).
Працюючи над образом Т.Шевченка та миколаївського солдата, М.Манізер використав фотопортрети, посмертну маску та графічні автопортрети Кобзаря 1850-х рр. Для створення інших образів були запрошені актори харківського театру «Березіль». Наприклад, Н.Ужвій позувала для скульптури Катерини, А.Бучма – помираючого гайдамаки і кріпака із жорном, О.Сердюк – гайдамаки з косою і бунтаря, який рве пута, І.Мар’яненко – зв’язаного запорожця, С.Коваль – наймички, яка тримає граблі та ціпок, Р.Івицький – червоноармійця. Для скульптури комсомолки-робфаківки позувала робітниця харківського заводу «Червоний Жовтень», краща піонервожата міста Н.Гордієнко.
Пам’ятник виготовлено із залізобетону, бронзи та граніту. Він являє собою архітектурно-скульптурний ансамбль. Бронзові статуї тоновані оліфою і сірим графітом. Важливою з художнього боку є архітектурна частина пам’ятника. Вона складається з триступінчастого стилобату і вертикального постаменту складної форми. Своєю чергою постамент складається з трикутного пілону та інших пілонів у формі паралелепіпедів різної висоти. Постамент виготовлений із залізобетону, та обкладений брилами полірованого лабрадориту. Статуя поета виконана у три натуральних величини та піднята на трикутний пілон. Навколо трикутного пілону по спіралі встановлені прямокутні пілони, на яких розміщено 16 бронзових скульптур (виконані у дві натуральних величини), що уособлюють боротьбу українського народу за свободу. Представлені образи об’єднані в кілька груп: 1) нижче усіх розміщена група «Поневолена Україна», що складається з образів Катерини, пораненого селянина, гайдамаки з косою, заколотника, що рве пута, і зв’язаного запорожця; 2) друга група уособлює кріпацьку Україну часів Миколи І та складається з образу наймички, що несе ціпок і граблі, мірошника, який тримає на плечах жорна, і рекрута російської армії; 3) третя група втілює типи революції 1905-1907 рр. і представлена образами робітника з поламаним древком прапора та студента; 4) четверта група образів присвячена більшовицькому збройному перевороту 1917 р. та складається з постатей робітника з гвинтівкою і матроса, який вітає безкозиркою перемогу «Жовтневої революції»; 5) остання група репрезентує образи 1930-х рр. – вартового червоноармійця, селянина-тракториста, робітника з прапором і комсомолки з книгою. Між постаттю робітника і високим пілоном відтворено колесо трактора, що символізує «технічний прогрес на селі» 1930-х pp.
Урочисте відкриття пам’ятника Т.Шевченку відбулося 24 березня 1935 р. Пам’ятник став одним із найкращих творів монументального мистецтва, присвячений Кобзарю, та впізнаваним символом Харкова. У роки Другої світової війни пам’ятник зазнав пошкоджень – на деяких скульптурах залишилися сліди від куль, а на плитах полірованого граніту – від снарядів. У серпні 1943 р. біля пам’ятника Т.Шевченку відбувся перший мітинг з нагоди звільнення Харкова від німецько-фашистських загарбників. Косметична реставрація пам’ятника проводилася у 1946 р., 1987 р. і 2006 р. Від пізньорадянських часів та до сьогодні частина Саду імені Шевченка, навколо пам’ятника Кобзарю, слугує традиційним місцем святкувань із нагоди річниць Т.Шевченка та проведення різноманітних культурно-масових заходів. Крім того, наприкінці 1980-х – на початку 1990-х рр. навколо пам’ятника відбувалися маніфестації політичних опонентів радянського режиму. Під час Помаранчевої революції (2004 р.) та Єврореволюції (2013-2014 рр.) частина Саду імені Шевченка, навколо пам’ятника Кобзарю, стала місцем маніфестацій і зборів проєвропейських суспільно-політичних сил. У березні 2022 р., щоби убезпечити пам’ятник він ворожих бомбардувань та обстрілів в умовах російсько-української війни, його обклали мішками з піском, дерев’яними конструкціями та накрили захисною сіткою.
- Тип об'єкта: Пам’ятник | Пам’ятний знак | Міська скульптура
- Автор(и): Скульптор – М.Г.Манізер. Архітектор – Й.Г.Лангбард
- Дата утворення: 1935
- Вид об'єкта: Пам’ятка монументального мистецтва
- Категорія обліку: Пам’ятка національного значення
- Стан об'єкта: Задовільний
- Розміри: Загальна висота архітектурно-скульптурного ансамблю – 16,5 м. Діаметр круглого стилобату – 18 м. Діаметр круглої площі навколо пам’ятника – 110 м. Висота скульптури поета – 4,5-5,5 м. Загальна висота трикутного пілону під статуєю поета – 12 м. Розміри постаменту в нижній частині – 8,45 х 5,42 х 5,26 м. Площа постаменту пам’ятника – 114 кв.м. Кругла площа – 1.437 кв.м. Площа зелених насаджень – 1.277 кв.м. Майданчик ансамблю – 2.714 кв.м. Охоронна зона пам’ятника – 50 м.
- Правове регулювання: "Пам'ятник поету Т.Г.Шевченку" (1935 р.). Включено до Переліку пам`яток культурної спадщини національного значення Харківської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928). Охоронний номер 200014-Н.
- Бібліографія:
- Паспорт об'єкта культурної спадщини "Пам'ятник поету Т.Г.Шевченку". Пам'ятки культурної спадщини Харківщини. URL: http://www.pamiatky.kh.ua/
- У Харкові укріплюють пам’ятник Шевченку на захист від обстрілів. Суспільне Новини. 23 березня 2022. URL: https://suspilne.media/220688-u-harkovi-ukripluut-pamatnik-sevcenku-na-zahist-vid-obstriliv/
- Фото: Паспорт об'єкта культурної спадщини "Пам'ятник поету Т.Г.Шевченку". Пам'ятки культурної спадщини Харківщини. URL: http://www.pamiatky.kh.ua/; Пам'ятник Тарасові Шевченку (Харків). Wikipedia. URL: https://www.wikipedia.com.ua/; Пам'ятник Тарасові Шевченку (Харків). Wikimedia Commons. URL: https://commons.wikimedia.org/
#Т.Г.Шевченко
Автор публікації: Рачков Євген Сергійович