Будинок був центром творчого життя Харкова. Тут жили і творили письменники, режисери, художники, більшість з яких було репресовано та розстріляно протягом 1930-х рр. Мешканці будинку називали себе "слов’янами".

Протягом 1920-х рр., через брак житла в Харкові, українські письменники звернулися до радянської влади з проханням побудувати кооперативний будинок. Ця ідея виникла у літературному об’єднанні "Плуг". 1926 р. літератори створили кооператив, який очолив Остап Вишня. У вересні 1927 р. кооператив підписав з "Комунгоспом" угоду на реалізацію проєкту, а за будівництво відповідав трест "Укрпайбуд". Гроші на будівництво надавала держава, проте кожний письменник мав сплатити "пай" – протягом 15 років виплатити повну вартість своєї квартири.

Проєктувати будинок доручили архітектору Митрофану Дашкевичу. У плані будинок має форму літери "С" – "Слово". Пластичні фасади, виконані у формах конструктивізму, мають чітке вертикальне та горизонтальне членування. Всі елементи будинку ретельно спроєктовані – сходи, двері, територія навколо будинку та паркан. Будинок побудували з найякісніших на той час матеріалів. Він мав 5 поверхів та 5 під’їздів (у 1, 4, 5 під’їздах був цокольний поверх). У 1 і 5 під’їздах було заплановано ліфт, який додали пізніше. На даху 5 під’їзду було влаштовано солярій для засмаги. На 1 поверсі містились їдальня, дитсадок, перукарня, пральня, шевська майстерня, кочегарка і бомбосховище. Загальна кількість квартир – 66. Дві квартири на цокольному поверсі 1 під’їзду відводилися під адміністрацію. Там жили управляючий будинком та двірник зі своєю родиною. Решта квартир належала літераторам. Квартири первісно були 3-4-кімнатними з високими стелями та великими вікнами. Найбільші квартири – кутові – мали площу близько 100 кв.м. Будинок було споруджено неподалік від центру в нагірній частині Харкова на місці знесених лазаретних бараків у Барачному провулку (вул. Червоних письменників, Письменників, Ярослава Галана; нині – Літературна).

У грудні 1929 р. почалося заселення будинку. Тут розмістилися зі своїми родинами понад 60 письменників. Верхівка кооперативу та кілька осіб, що приймали активну участь у будівництві, мали можливість обрати собі житло, а всі інші тягнули жереб. Біля будинку для культурного відпочинку письменників та їхніх дітей було влаштовано невеликий сквер із клумбою, дерев’яними садовими диванами, кущами бузку та каштанами. А за ним – спортивний майданчик з волейбольним полем та баскетбольними щитами. Навпроти внутрішнього двору – невеликі підсобні будівлі для господарських потреб.

Будинок став центром творчого життя Харкова як столиці радянської України. Тут жили і творили Остап Вишня, Іван Багряний, Микола Куліш, Павло Тичина, Микола Хвильовий, Лесь Курбас, Анатоль Петрицький та багато інших митців. Жили вони дружньо, майже як в комуні, влаштовували творчі вечірки.

У результаті сталінських репресій з 123 мешканців будинку 60 були репресовані, з них 45 – розстріляні або загинули в таборах. НКВС спустошило 40 із 63 квартир. Після Другої світової війни будинок було відремонтовано. Тут продовжували жити та працювати переважно літератори та художники.

Сьогодні головний фасад будівлі виходить на вул. Літературну, короткі бічні – на вул. Культури та у сквер з дитячою площадкою. Будівля містить 63 квартири. Головний і бокові фасади покриті цементним розчином, дворовий фасад – з обличкувальної цегли без оздоблення. Інтер’єри сходових кліток прості, оздоблення відсутнє. Будинок неодноразово зазнавав перебудов. У результаті пожежі у 1930-х рр. були зруйновані високі парапети і деформована загальна архітектурна композиція всієї будівлі. За період експлуатації виконувалися роботи з реконструкції окремих приміщень під нове функціональне використання, а також поточні ремонти. Проводилися перепланування житлових приміщень, улаштування нових балконів, скління балконів, улаштування дверей з віконних прорізів, прибудови тамбурів входів, заміна дерев’яних віконних блоків на металево-пластикові.

7 березня 2022 р. будинок було пошкоджено внаслідок ракетно-артилерійського обстрілу російськими військами.

• Тип об'єкта: Архітектура
• Автор(и): Архітектор – М.Дашкевич
• Дата утворення: 1929
• Вид об'єкта: Пам’ятка архітектури, історії
• Категорія обліку: Пам’ятка місцевого значення
• Стан об'єкта: Невизначено
• Розміри: Основні габарити будівлі: 17 х 78,1 х 36,4 м
• Правове регулювання: Житловий будинок "Слово". Жилий будинок "Слово" (1926-1929 рр., 1930-1996 рр.). Включено до Переліку пам'яток культурної спадщини місцевого значення Харківської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (Наказ МКІП від 13.07.2018 № 630 та від 04.06.2020 № 1883). Охоронний номер 83-Ха та 7180-Ха.
• Додаткова інформація:
  • На фасаді будинку три меморіальні і одна інформаційна дошки:
  1. На північному фасаді ліворуч від 5-го під’їзду розміщена угорі меморіальна дошка з чорного полірованого граніту з написом: "Будинок письменників “Слово” споруджений в 1928 році за проектом арх. М. Дашкевича. В різні роки в будинку жили і працювали відомі літератори та діячі мистецтва" (0,4 х 1 м)
  2. Під нею міститься велика гранітна дошка з 123 прізвищами митців (Іван Багряний, Микола Бажан, Остап Вишня, Володимир Сосюра, Павло Тичина, Роберт Третьяков, Наталя Ужвій, Юрій Яновський та ін.) (1,85 х 1,7 м, чорний полірований граніт). У 1980-х рр. з’явилася дошка з неповним списком діячів культури, що мешкали в будинку. Сучасну дошку встановлено у 2003 р. за ініціативи Харківського обласного відділення Українського фонду культури (замість втраченої меморіальної дошки П.Г.Тичині 1970-х pp.)
  3. На північно-західному куті будинку встановлена меморіальна дошка з граніту з написом: "В цьому будинку з 1943 по 1996 pp. мешкав та працював видатний український художник-педагог, Заслужений діяч мистецтв України, професор Беседін Сергій Фотійович" (0,5 х 1 м, чорний полірований граніт, 2001 p.)
  4. На східному головному фасаді встановлена інформаційна дошка з написом: "Вулицю Галана найменовано в 1958 році ім’ям українського письменника і громадського діяча Ярослава Галана (1902-1949)" (латунь, 0,8 х 0,5 м, нижня дошка – граніт, 2015 p.)
• Бібліографія:
  • Паспорт об'єкта культурної спадщини "Житловий будинок "Слово". Пам'ятки культурної спадщини Харківщини. URL: http://www.pamiatky.kh.ua/
  • Фото: Паспорт об'єкта культурної спадщини "Житловий будинок "Слово". Пам'ятки культурної спадщини Харківщини. URL: http://www.pamiatky.kh.ua/; Будинок "Слово". Wikimedia Commons. URL: https://commons.wikimedia.org/

#будинок Слово   

Автор публікації: Рачков Євген Сергійович