Гуцульська коляда та плєси Верховинського району Івано-Франківської області являють собою унікальні традиції святкування Різдва, які зберігаються протягом тривалого часу практично без змін. Первинне значення коляди пов’язане з дохристиянським слов’янським святом зимового сонцестояння, на честь початку нового року. З утвердженням на українських землях християнства акцент було зміщено на святкування Різдва (25 грудня за новоюліанським і григоріанським календарем, 7 січня за юліанським).
Колядуванняна на Різдво є давнім українським звичаєм. Обряд колядування на Верховинщині традиційно розпочинається на другий день Різдвяних свят (26 грудня за новоюліанським і григоріанським календарем, 8 січня за юліанським), коли громада сходиться до церкви. Після Служби Божої гуртом збираються учасники коляди – чоловіки у святкових традиційних строях, тримаючи в руках "бартку" з довгою дерев’яною ручкою (топірець, до якого ремінцем прив’язаний дзвіночок) та смушкові шапки з "трєсунками" (прикраси з бісеру та леліток). Дехто з чоловіків тримає народні музичні інструменти – трембіти, роги та скрипки. Чоловіки об’єднуються в колядницькі партії до 12 осіб (символізують 12 апостолів) та йдуть колядувати. Попереду кожної колядницької партії йде її керівник ("береза") з дерев’яним хрестом у руках. Керівник колядницької партії повинен розуміти тонкощі коляди згідно з давніми звичаєвими вимогами, знати напам’ять колядки та вмісти витанцьовувати "плєси" (ритуальні танці, що супроводжують дійство). Усі учасники колядницької партії мають слухатися керівника, який напередодні Різдвяних свят збирає свою колядницьку партію, щоби повторити коляди, віншування та навчити молодих колядників витанцьовувати гуцульські плєси.
Кожен колядницький гурт має певну територію для колядування. Коляду співають у кожній хаті та кожному члену родини. Одна коляда може тривати до 30 хвилин, а загалом колядники можуть співати в кожному домі по кілька годин. Якщо у хаті ніхто не живе, то колядують перед дверима. Колядницькі партії колядують від Різдвяних свят до Йордана (Водохреща – 6 січня за новоюліанським і григоріанським календарем, 19 січня за юліанським). На Водохреща громада сходиться до церкви на «розплєс», тобто закінчення різдвяних свят, проводи коляди. Колядницькі гурти почергово співають по одній коляді та віддають наколядоване на потреби церкви.
З метою популяризації традицій коляди та плєсів досвідчені учасники коляди навчають молодь, проводять майстер-класи. У Верховині щороку відбувається фестиваль коляди, на якому колядницькі партії демонструють свою майстерність.
- Тип об'єкта: Традиція
- Дата утворення: 0000
- Вид об'єкта: Нематеріальна культурна спадщина
- Категорія обліку: Пам’ятка національного значення
- Стан об'єкта: Невизначено
- Правове регулювання: Включено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України (Наказ МКІП від 28.12.2019 № 978). Охоронний номер 018.нкс.
- Бібліографія:
- Гуцульська коляда та плєси Верховинського району Івано-Франківської області. Культурно-бібліографічний фронт. URL: https://bibliogr-front.4uth.gov.ua/нематеріальна-культурна-спадщина-і-війна/гуцульська-коляда-та-плєси-верховинського-району-івано-франківської-області
- Курочкін О. Різдвяне колядування. Етнографія. URL: https://ethnography.org.ua/content/rizdvyane-kolyaduvannya
- Гуцульська коляда. Село Криворівня. YouТube. URL: https://www.youtube.com/watch?v=5ruYOHpNd1U
- Гуцульська коляда та плєси Верховинського району Івано-Франківської області: Укрінформ. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-tourism/2599615-u-karpatah-znajsli-90ricnu-svitlinu-guculskoi-koladi.html
- Фото: Ой радуйся, земле! Коляда іде! - Різдвяні традиції України. URL: https://discover.ua/inspiration/oy-raduysya-zemle-kolyada-ide-rizdvyani-tradytsiyi-ukrayiny
- Фото: Гуцульська коляда у Криворівні 2020. Verkhovyna.life. URL: https://verkhovyna.life/events/category/winter/520/view
- Фото: Гуцульську коляду можуть внести до нематеріальної спадщини ЮНЕСКО (опис обряду/фото). Галицький Кореспондент. URL: https://gk-press.if.ua/gutsulsku-kolyadu-mozhut-vnesty-do-nematerialnoyi-spadshhyny-yunesko-opys-obryadu-foto/#google_vignette
#усні традиції та форми вираження #виконавське мистецтво #звичаї #обряди,святкування #знання та практики
Автор публікації: Турчан Варвара Олександрівна