Пам’ятка розташована у найстарішій частині Харкова на території колишньої фортеці, від якої розпочалася забудова міста. В 1780 р. Харків став центром намісництва, зростало населення міста, розширювалася і його територія. З метою впорядкування забудови в 1767 р. архітекторами розроблено план забудови міста, при цьому особливу увагу приділили центру. На той час планування території колишньої фортеці набуло регулярного геометричного характеру. Основною магістраллю стала теперішня вулиця Університетська, вздовж якої розміщувалися головні будівлі губернського міста. Одним із найкрасивіших будинків був губернаторський будинок, зведений у 1767–1777 pp. за проєктом повторного застосування, розроблений московським архітектором М.Тихменьовим для Новгорода. Будівництво велося під наглядом архітектора І.Вільянова і його учня П.Ярославського. Будинок губернатора – перший в Харкові комплекс цивільних споруд в стилі раннього класицизму. Він був центром композиції комплексу будівель губернаторського маєтку. До комплексу входили, окрім головного будинку, два симетрично розташовані відносно нього корпуси з житловими і господарчими приміщеннями та конюшні. Територія була обнесена кам’яною огорожею з двома брамами з обох боків головного будинку і двома кутовими баштами - альтанками з боку схилів. Усі будівлі були збудовані з цегли і криті залізом. Покрівля головного будинку, який називали палацом, була зроблена по металевим кроквам, що було унікальним для того часу.
17 січня 1805 р. у будинку губернатора за ініціативи видатного громадського діяча В.Н.Каразіна було відкрито Харківський університет. Центральний двоповерховий корпус був реконструйований і став головним, а одноповерхові флігелі надбудували і пристосували для хімічного і фізичного факультетів. Реконструкція відбувалася за проєктом архітектора Є.Васильєва. У головному корпусі університету була розташована адміністрація. На першому поверсі розміщувалися рада і правління університету, училищний комітет, типографія тощо. Верхній поверх (17 кімнат) займав попечитель Харківського начального округу з канцелярією. У 1906 р. частина кімнат була передана для музею мистецтв. Після корінної перебудови приміщення на другому поверсі були виділені для кабінету ректора, проректорів, актового залу і залу Вченої ради, а також під квартири професорів. У кожній частині знаходились господарчі приміщення, бухгалтерія, кафедра загальної фізики. Протягом 1920–1932 pp. на базі університету було створено Вільну академію педагогічних наук, Харківський інститут народної освіти. З 1932 р. до 1958 р. у цьому будинку працював Харківський державний університет імені О.М.Горького. У 1952 р. на будинку встановлена охоронна дошка. Після переходу в 1958 р. університету в нове приміщення на майдані Дзержинського (зараз – Свободи) у головному корпусі розмістилася адміністрація Українського заочного політехнічного інституту. З 1963 р. будівлю займає Український заочний політехнічний інститут, який в 1989 р. було реорганізовано в Український інженерно-педагогічний інститут, в подальшому (1994 р.) – академію.
Головний фасад будівлі вирішений в стилі класицизму, відрізняється вишуканою пластикою і виразністю форм. По центральній осі розташований головний вхід, над ним влаштований балкон. Перший поверх виділений рустами і відділений від другого профільованим карнизом. У торцевих стінах флангових ризалітів, що звернені до головного входу, влаштовані арочні ніші з декоративними вазами. Площина стіни другого поверху декорована пілястрами. Віконні прорізи другого поверху оздоблені наличниками і сандриками. Увінчує будівлю профільований карниз. В інтер’єрах збережені окремі елементи оздоблення: ліплення, каміни з чавунними елементами, огородження сходів. В окремих приміщеннях виконане розчищення штукатурного шару так, що можна спостерігати первісне цегляне мурування.
- Тип об'єкта: Навчальний заклад
- Автор(и): Архітектори – М.Тихменьов, І.Вільянов, П.Ярославський
- Дата утворення: 1777
- Вид об'єкта: Пам’ятка історії
- Категорія обліку: Пам’ятка національного значення
- Стан об'єкта: Незадовільний
- Розміри: Площа – 1852,5 кв.м
- Правове регулювання: Включено до Переліку пам`яток культурної спадщини національного значення Харківської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928). Охоронний номер 200002-Н.
- Додаткова інформація:
- Первісна планувальна схема була змінена. У лівому крилі розташовувалася велика за розміром овальна зала з колонадою, при головному вході розміщувалися парадні чотири маршові сходи. На архівних фото можна бачити, що перед головним входом у будинок був влаштований портик з трьома арочними прорізами, на завершенні якого розміщувалася велика тераса, що була огороджена парапетом з ажурною металевою огорожею. Портик був прибудований у ХІХ ст. і дотепер не зберігся. Були проведені перепланування внутрішніх приміщень, змінено оздоблення інтер’єрів. 3 боку двору до будинку виконані господарчі прибудови. У середині території розташовані дисонуючі одноповерхові господарчі споруди. Спостерігається руйнування штукатурного шару плити балкону над головним входом і в увінчувальному карнизі по центральній осі головного фасаду. Оздоблювальний шар дворових фасадів потребує відновлення, має дрібні пошкодження штукатурки, потребує звільнення від чисельних кабелів. У незадовільному стані перебувають підвальні приміщення: на стелі та стінах сліди надмірного зволоження, незадовільний стан оздоблення та полів, приямків, віконних заповнень підвальних приміщень.
- На фасаді корпусу дві охоронні дошки (радянська та сучасна), а також 8 меморіальних дошок із написами:
- "У цьому будинку в 1919–1932 pp. працював громадський діяч і меценат, засновник низки художніх музеїв півдня України Микола Антонович князь Гедройц" (напис на трьох мовах: українська, польська, литовська)
- "Міхновський Микола Іванович 1873–1925 визначний юрист і громадський діяч виступив тут 26.02.1900 р. з програмною доповіддю «Самостійна Україна», де вперше обґрунтував концепцію і принципи створення незалежної Української держави"
- "У цьому будинку з 1883 по 1908 pp. працював видатний вітчизняний історик-мистецтвознавець та громадський діяч Рєдін Єгор Кузьмич 1863–1908"
- "В пам'ять зустрічі у грудні 1825 р. в Харкові. Адам Міцкевич, Петро Гулак-Артемовський" (напис на двох мовах: українська, польська)
- "17(29) січня 1805 р. у цьому будинку почав працювати Харківський університет заснований за ініціативи видатного просвітителя Василя Назаровича Каразіна"
- "Тут з 1862 по 1864 рік вчився великий вчений Ілля Ілліч Мечніков"
- "Місце барикад першого штурму, де 11/24 жовтня 1905 року під керівництвом пролетаріату революційне студентство пліч о пліч з робітниками билося проти царату"
- "У 1886–1886 рр. у Харківському університеті навчався видатний польський державний діяч, перший голова Другої Речі посполитої, маршал Юзеф Пілсудський (1867–1935)" (напис на двох мовах: українська, польська)
- Бібліографія:
- Паспорт об'єкта культурної спадщини "Комплекс будівель Харківського університету: будинок губернатора, в якому було відкрито університет". Пам'ятки культурної спадщини Харківщини. URL: http://www.pamiatky.kh.ua/
- Фото: Комплекс будівель Харківського університету: будинок губернатора, в якому було відкрито університет. Wikimedia Commons. URL: https://commons.wikimedia.org/
- Фото: Художній маркований конверт "Дмитро Багалій. 1857-1932". Музей історії Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна.
- Пов'язаний об'єкт: Комплекс будівель Харківського університету: корпус юридичного факультету, Комплекс будівель Харківського університету: корпус хімічного факультету, Комплекс будівель Харківського університету: корпус фізичного факультету, Комплекс будівель Харківського університету: бібліотека, Пам’ятник Василю Назаровичу Каразіну
#Харківський університет
Автор публікації: Рачков Євген Сергійович
