-
Об’єкт
Оберіть зі списку...Оберіть типи об'єкта
Будь ласка, оберіть один чи декілька типів об'єктів, та натисніть кнопку «Застосувати фільтри». У разі, коли жодного типу не обрано, даний фільтр не застосовується.
-
Місто
Оберіть зі списку...Оберіть міста зі списку
Будь ласка, оберіть одне чи декілька міст, де розташовані об'єкти, та натисніть кнопку «Застосувати фільтри». У разі, коли жодного міста не обрано, даний фільтр не застосовується.
-
Категорія обліку
Оберіть зі списку...Оберіть фільтри за категорією обліку
Будь ласка, оберіть один чи декілька варіантів, та натисніть кнопку «Застосувати фільтри». У разі, коли жодного варіанту не обрано, даний фільтр не застосовується.
-
Дата утворення
Оберіть зі списку...Оберіть фільтри за періодом
Будь ласка, оберіть один чи декілька періодів, та натисніть кнопку «Застосувати фільтри». У разі, коли жодного періоду не обрано, даний фільтр не застосовується.
Знайдено об’єктів: 6 шт.
| Скульптурна композиція "Скрипаль на даху" пам’ятник | пам’ятний знак | міська скульптура Скульптурна композиція "Скрипаль на даху"м. Харків, вул. Сумська, 72 Бронзову скульптурно-художню композицію було встановлено 18 квітня 2003 р. на даху будівлі в центральній частині Харкова (майдан Конституції, 18) за ініціативи благодійного фонду “АВЕК”. Скульптура являє собою фігуру скрипаля під час виконання музичного твору. Вона присвячена харків'янам, які пов’язали своє життя з мистецтвом. Означає силу та піднесеність справжнього мистецтва над буденністю. Скульптура стала одним із монументальних символів Харкова. 8 листопада 2016 р. її було демонтовано за бажанням власника будинку. Після реставраційних робіт 7 березня 2017 р. скульптуру було перенесено на дах бізнес-центру "Platinum Plaza" (вул. Сумська, 72). Втім, за ініціативи міської влади скульптор С. Гурбанов виготовив копію скульптури, яку 15 березня 2017 р. було встановлено на початкове місце.
Автор публікації: Кісельова Юлія Анатоліївна | м. Харків |  +3 фото    |
| Меморіальна дошка на честь Гната Мартиновича Хоткевича меморіальна дошка Меморіальна дошка на честь Гната Мартиновича Хоткевичам. Харків, вул. Кирпичова, 2 Меморіальна дошка на честь письменника, актора, режисера, мистецтвознавця, бандуриста, композитора Гната Мартиновича Хоткевича (1877–1938) була відкрита 6 вересня 1991 р. на стіні Ректорського корпусу Харківського політехнічного інституту (тепер Національний технічний університет «Харківський політехнічний iнститут»). Дошка виготовлена з каменю. В її лівій верхній частині розміщується барельєфний портрет Г.М.Хоткевича, справа внизу – присвятний текст: «Тут у 1895–1900 рр. навчався видатний діяч української культури Гнат Мартинович Хоткевич». Автором проєкту меморіальної дошки став лауреат Державної премії України імені Т.Г.Шевченка, заслужений діяч мистецтв України скульптор М.Ф.Овсянкін. У процесі підготовки проєкту йому допомагали студенти Харківського художньо-промислового інституту (тепер Харківська державна академія дизайну і мистецтв). Організаторами спорудження дошки стали Народний Рух України, Товариство української мови імені Тараса Шевченка і Товариство «Спадщина». Під час відкриття дошки відбувся мітинг, в якому взяли участь ректор Харківського політехнічного інституту Ю.Т.Костенко, викладачі, співробітники, аспіранти і студенти вишу, а також численні представники громадськості. Після церемонії відкриття було надіслано телеграму доньці Г.М.Хоткевича – Галині Гнатівні Хоткевич (1929–2010), яка мешкала в м.Гренобль (Франція).
#Хоткевич #письменник #актор #режисер #мистецтвознавець #бандурист #композитор Автор публікації: Вовк Ольга Ігорівна | м. Харків |  |
| Козацькі пісні Дніпропетровщини традиція Козацькі пісні ДніпропетровщиниДніпропетровська обл. (Дніпропетровський національний історичний музей імені Д.І.Яворницького) Козацькі пісні були поширені на всій території Дніпропетровської області. Зокрема, про це свідчать фольклорні експедиції початку 2000-х рр. Водночас поважний вік носіїв елемента нематеріальної культурної спадщини та майже відсутній механізм передачі його молодшим поколінням роблять козацькі пісні дуже вразливими. Носії та виконавці козацьких пісень не становлять окремої громади. В одних місцях вони об’єднані у фольклорні аматорські колективи, а в інших – носіями елемента є окремі виконавці. Найбільша група козацьких пісень оспівує славне історичне минуле козацької доби, зокрема козацький побут. У піснях розповідається про різні подробиці із життя козаків, їх непросту войовничу долю, кохання тощо. Музичній мові козацьких пісень властива розлогість мелодії, протяжність кожної музичної фрази, помітне тривання в часі кожного музичного фрагменту, навіть окремих звуків. Тексти козацьких пісень часто «губляться» у мелодичних розспівах окремих складів. Крім того, як художній прийом, зустрічається недоспівування окремих слів з одночасним початком іншої музичної фрази. Під час виконання пісень виконавцям властивий самозаглиблений стан, наближений до молитви-медитації. Зазвичай, козацькі пісні виконуються гуртом без супроводу музичних інструментів, а для будови пісень властивий сольний заспів та сольний верхній голос. Гуртова частина пісень часто має триголосу будову. Виконуються голосним насиченим звуком з формуванням його у грудній клітині. Манера виконання є спільною, як для чоловіків, так і для жінок. Cossack’s songs of Dnipropetrovsk Region (UNESCO)
#виконавське мистецтво #усні традиції та форми вираження Автор публікації: Турчан Варвара Олександрівна | м. – |  +2 фото   |
| Традиція обряду "Водіння Куста" у селі Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області традиція Традиція обряду "Водіння Куста" у селі Сварицевичі Дубровицького району Рівненської областіс. Сварицевичі, Дубровицький район, Рівненська обл. Обряд "Водіння Куста" відомий під різними назвами, зокрема "Зелені свята", "Кустування", "Тройця" тощо. Він має давнє, язичницьке, коріння. Обряд здійснюють на 50-й день після Великодня, на свято Трійці (П’ятидесятниці). "Куст" уособлює душі померлих предків. Цей образ втілює молода дівчина, вбрана у величне зелене гілля. Обряд тривав 3 дні за участі виключно жінок і дівчат. У перший день Трійці вони йшли на кладовище, де "викликали на розмову" душі померлих предків, "голосили", прикрашали могилки гіллям (часто вище хрестів). Після цього вони збиралися у лісі, обирали найгарнішу дівчину та прикрашали її кленовим гіллям, а на голову їй одягали зелений вінок. Таким чином дівчина виглядала мов справжній кущ. Далі учасниці "одягання" обходили кожну оселю, співаючи кустові пісні з побажаннями, а господарі пригощали їх смаколиками. Вважалося, що чим краще обдарувати гостей, тим рік буде вдалішим. З метою збереження та популяризації обряду, на Трійцю у с. Сварицевичі Дубровицького району Рівненської обл. проводиться фестиваль народного мистецтва "Водіння Куста".
#усні традиції та форми вираження #виконавське мистецтво #звичаї #обряди #святкування #знання та практики Автор публікації: Турчан Варвара Олександрівна | м. – |  +6 фото       |
| Гуцульська коляда та плєси Верховинського району Івано-Франківської області традиція Гуцульська коляда та плєси Верховинського району Івано-Франківської областіС. Віпче, Криворівня, Бистрець, Ільці, Замагора, Буковець, Волова, Зелене, Кривополе, Верхній Ясенів, Дземброня, Красник, Білоберізка, Стебні, Устеріки, присілки Плай, Підмагора, смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської обл. Гуцульська коляда та плєси Верховинського району Івано-Франківської області являють собою унікальні традиції святкування Різдва, які зберігаються протягом тривалого часу практично без змін. Первинне значення коляди пов’язане з дохристиянським слов’янським святом зимового сонцестояння, на честь початку нового року. З утвердженням на українських землях християнства акцент було зміщено на святкування Різдва (25 грудня за новоюліанським і григоріанським календарем, 7 січня за юліанським). Колядуванняна на Різдво є давнім українським звичаєм. Обряд колядування на Верховинщині традиційно розпочинається на другий день Різдвяних свят (26 грудня за новоюліанським і григоріанським календарем, 8 січня за юліанським), коли громада сходиться до церкви. Після Служби Божої гуртом збираються учасники коляди – чоловіки у святкових традиційних строях, тримаючи в руках "бартку" з довгою дерев’яною ручкою (топірець, до якого ремінцем прив’язаний дзвіночок) та смушкові шапки з "трєсунками" (прикраси з бісеру та леліток). Дехто з чоловіків тримає народні музичні інструменти – трембіти, роги та скрипки. Чоловіки об’єднуються в колядницькі партії до 12 осіб (символізують 12 апостолів) та йдуть колядувати. Попереду кожної колядницької партії йде її керівник ("береза") з дерев’яним хрестом у руках. Керівник колядницької партії повинен розуміти тонкощі коляди згідно з давніми звичаєвими вимогами, знати напам’ять колядки та вмісти витанцьовувати "плєси" (ритуальні танці, що супроводжують дійство). Усі учасники колядницької партії мають слухатися керівника, який напередодні Різдвяних свят збирає свою колядницьку партію, щоби повторити коляди, віншування та навчити молодих колядників витанцьовувати гуцульські плєси. Кожен колядницький гурт має певну територію для колядування. Коляду співають у кожній хаті та кожному члену родини. Одна коляда може тривати до 30 хвилин, а загалом колядники можуть співати в кожному домі по кілька годин. Якщо у хаті ніхто не живе, то колядують перед дверима. Колядницькі партії колядують від Різдвяних свят до Йордана (Водохреща – 6 січня за новоюліанським і григоріанським календарем, 19 січня за юліанським). На Водохреща громада сходиться до церкви на «розплєс», тобто закінчення різдвяних свят, проводи коляди. Колядницькі гурти почергово співають по одній коляді та віддають наколядоване на потреби церкви. З метою популяризації традицій коляди та плєсів досвідчені учасники коляди навчають молодь, проводять майстер-класи. У Верховині щороку відбувається фестиваль коляди, на якому колядницькі партії демонструють свою майстерність.
#усні традиції та форми вираження #виконавське мистецтво #звичаї #обряди,святкування #знання та практики Автор публікації: Турчан Варвара Олександрівна | м. – |  +3 фото    |
| Звичай виконувати танець Аркан з Ковалівкою в Печеніжинській ОТГ традиція Звичай виконувати танець Аркан з Ковалівкою в Печеніжинській ОТГС. Слобода, Рунгури, Кийданці, Княждвір, Марківка, Молодятин, смт. Печеніжин Печеніжинської ОТГ Івано-Франківської обл. Аркан з Ковалівкою являє собою чоловічий танець, що найчастіше складається з двох частин, відмінних між собою за хореографією та музичним супроводом. Перша частина – Аркан – передбачає певну послідовність рухів під музику. Аркан танцюють в колі, чоловіки кладуть руки на плечі один одному та швидко, у ритмі музики, вистукують ногами по землі. Серед виконавців існує "правило шести", коли рухи виконуються на певний рахунок (наприклад, на один – права нога йде вправо, на два – ліва нога вправо позаду правої ноги, при цьому злегка підстрибуючи, на рахунок три – права нога знову йде вправо, на чотири – стрибок на правій нозі, в цей час – ліва нога підноситься вправо вверх, на п’ять – ліва нога ступає на підлогу, на рахунок шість танцюрист злегка підстрибує на лівій нозі, в цей час права нога викидається вліво вверх і т.д.). Друга частина – Ковалівка – являє собою танець з вигуками "поводиря", що веде учасників танцю за собою. Вигуки слугують сигналами для музик змінити мелодію. Крім танцювання, чоловіки також приспівують за командою поводиря. Зазвичай, Аркан з Ковалівкою виконують на родинних святах (весіллях, хрестинах, іменинах тощо).
#виконавське мистецтво #звичаї #обряди #святкування Автор публікації: Турчан Варвара Олександрівна | м. – |  +2 фото   |
Скульптурна композиція "Скрипаль на даху"
Меморіальна дошка на честь Гната Мартиновича Хоткевича
Козацькі пісні Дніпропетровщини
Традиція обряду "Водіння Куста" у селі Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області
Гуцульська коляда та плєси Верховинського району Івано-Франківської області
Звичай виконувати танець Аркан з Ковалівкою в Печеніжинській ОТГ
