Пам'ятний знак було відкрито 10 жовтня 2010 р. у Міському саду імені Тараса Шевченка по умовній лінії проходження 50-ї паралелі північної широти. Відкритий конкурс ескіз-ідеї на спорудження пам’ятного знака розпочався у 2004 р. за ініціативи Харківської міської ради та Харківської обласної організації Національної спілки архітекторів України, за підтримки благодійного фонду "Харків-350". У конкурсі взяло участь 11 робіт. Після його завершення обраний проєкт пам’ятного знака було доопрацьовано. Серед авторів проєкту в написі на пам'ятному знаку зазначені Габріель Михайлов, Ігор Фомічев, Сергій Фомічев та Аркадій Бабиченко. Пам'ятний знак складається з 20 бронзових і мідних табличок із написом "50-та паралель", розташованих на алеї у вигляді переривчастої лінії. У центрі встановлено великий бронзовий круг із зображенням земної кулі, на якій позначено декілька великих міст світу (Делі, Дубай, Єрусалим, Москва, Париж і Рим) та вказані відстані від них до Харкова. По периметру кулі розміщується повторюваний напис російською та англійською мовами: «Харьков»  / «Kharkov». Пам’ятний знак нагадує, що Харків є найбільшим містом на Землі, що розташовується на 50-й паралелі північної широти. Під час спорудження пам’ятного знака було зроблено помилку: на земній кулі було невірно вказано відстань від Харкова до Північного полюса (3933 км замість 4400 км). У березні 2011 р. цифру прибрали.

• Тип об'єкта: Пам’ятник | Пам’ятний знак | Міська скульптура
• Автор(и): Архітектори - С.Чечельницький, В.Хесін, Р.Амельченко. Дизайнери - С.Фомічев, І.Фомічев, А.Бабиченко
• Дата утворення: 2010
• Вид об'єкта: Монументального мистецтва
• Категорія обліку: Не перебуває на обліку
• Стан об'єкта: Невизначено
• Розміри: 2 м (діаметр символічного зображення земної кулі)
• Бібліографія:
  • У Харкові урочисто відкрито пам'ятний знак “50-а паралель” // Слобідський край. 2010. 12 жовтня.
  • В Харькове торжественно открыт памятный знак “50-я параллель” // Официальный сайт Харьковского городского совета, городского головы, исполнительного комитета.
  • Памятник 50-й параллели // My Kharkov.info.
  • Конкурс на создание памятного знака, обозначающего 50-ю параллель, проходящую через сад им. Шевченко в Харькове, объявлен Харьковским горсоветом // Status quo.
  • “50-я параллель” в Харькове сместила Северный полюс на 500 км // Агентство Телевидения Новости, 17 марта 2011 года.
  • 50-я параллель в Харькове — “макушка земли” или бассейн с шаром // МедиаПорт.
  • Увековечен географический факт// Время. № 187 (16618), 12 октября 2010.
  • Луговая Т. В Харькове появился памятник 50-й параллели // Газета по-харьковски. 2010. 14-20 октября.
  • Новая точка нашего города // Харьковские известия. 2010. 12 сентября.
  • Фото: Пам'ятник 50-й паралелі. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Пам%27ятник_50-й_паралелі

#50-та паралель   

Автор публікації: Кісельова Юлія Анатоліївна

Меморіал воїнам-інтернаціоналістам було споруджено 22 серпня 1997 р. за ініціативою Харківської обласної спілки ветеранів Афганістану та фонду "Допомога" на благодійні внески харків’ян, підприємств та організацій Харкова (більш 3 тис. містян і 50 організацій) при підтримці облдержадміністрації, виконкомів Харківської міської і Дзержинської районної Рад. Для виготовлення пам’ятника було оголошено міський конкурс. Перший камінь в основу меморіалу в Харкові було закладено ще у лютому 1989 р., але будівництво розпочалося лише у 1995 р. Пам’ятник являє собою 8-метрову бетонну стелу, розсічену хрестом, в оточенні гранітної стіни з висіченими на ній іменами загиблих воїнів, а також зірки з чорного граніту. У 2011 р. Піонерський сквер, в якому розташовується меморіал, рішенням Харківської міської ради у відповідь на запит ініціативної групи воїнів-афганців було перейменовано у Сквер воїнів-інтернаціоналістів. Одночасно було проведено роботи з капітального ремонту та реконструкції меморіалу: меморіальна стіна та постамент пам’ятника були облицьовані гранітними плитами, додатково були встановлені 15 іменних плит на честь 263 полеглих харків’ян – воїнів-інтернаціоналістів, що брали участь у військових конфліктах, починаючи з конфлікту на Китайсько-Східній залізниці у 1929 р. та закінчуючи подіями в Іраку в 2005 р.

• Тип об'єкта: Меморіал
• Автор(и): Скульптор – А.Угланов. Архітектор – Г.Трегубенко
• Дата утворення: 1997
• Вид об'єкта: Історичний
• Категорія обліку: Не перебуває на обліку
• Стан об'єкта: Невизначено
• Розміри: 8 м (висота)
• Бібліографія:
  • Пам’ятник воїнам, що загинули в Афганістані // Нові пам’ятники історії та культури харківської області. Мат. підг. Н.Ю. Казанцева, Л.В. Шульга. Вип. 3.  Харків, 1999.
  • Александрова В. Вічна їм пам’ять і слава // Слобідський край. 1997. 28 серпня.
  • Барова Е. "В Афганистане, в черном тюльпане…" // Вечерний Харьков. 1997.-23 августа.
  • Клецов А. Восемь лет спустя // Время. 1997. 23 августа.
  • Рязанцева С. У отчизны героев не счесть. Время выбрало нас... // Слобода. 1997. 29 августа.
  • В Харькове закончена реконструкция уникального памятника и прилегающего к нему сквера // Дозор неделя. 2011. 13 мая.
  • В Харькове реконструировали памятник воинам-интернационалистам // Вечерний Харьков. 2011. 13 февраля.
  • Фото: Памятник воинам-интернационалистам, погибшим в Афганистане. Вікіпедія. URL: https://ru.m.wikipedia.org/wiki/Файл:Памятник_воинам-интернационалистам,_погибшим_в_Афганистане.jpg
• Пов'язаний об'єкт: Пам'ятний знак воїнам, що загинули в Афганістані, Пам'ятний знак загиблим воїнам-афганцям на Алеї пам'яті 270 воїнів-інтернаціоналістів

#воїни-інтернаціоналісти    #Афганістан   

Автор публікації: Кісельова Юлія Анатоліївна

Пам'ятний знак було відкрито у січні 1994 р. на символічній могилі українського поета, публіциста, громадського діяча Василя Михайловича Еллана-Блакитного (справжнє прізвище – Елланський) (1894–1925). Пам'ятний знак знаходиться території Молодіжного парку (до 1970-х рр. – Перше міське кладовище). Тут була могила поета, яка загубилася під час будівництва парку. Відкриття пам’ятного знака було приурочено до 100-річчя від дня народження В.М.Еллана-Блакитного.

• Тип об'єкта: Пам’ятник | Пам’ятний знак | Міська скульптура
• Дата утворення: 1994
• Вид об'єкта: Історичний
• Категорія обліку: Пам’ятка місцевого значення
• Стан об'єкта: Невизначено
• Правове регулювання: Включено до Переліку пам`яток культурної спадщини місцевого значення Харківської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (Наказ МКІП від 14.01.2021 № 10). Охоронний номер 3095-Ха.
• Бібліографія:
  • Пам'ятний знак В.М.Еллану-Блакитному / Web-проект Харківської обласної універсальної наукової бібліотеки. Region.Library.Kharkov.ua; підг. Л.В.Шульга, О.Д.Івах, бібл. склала. Н.Ю.Казанцева. 1997. Вип. 1.
  • Полякова Ю. Ю. В. Эллан-Блакитный при жизни и после смерти: история одного памятника // Пам’яткознавчі погляди молодих вчених XXI cт.: збірка наукових статей з пам’яткоохоронної роботи. Вип. 5. Харків, 2016.
  • Вдаль Г. В граните памяти // Слобода. 1994. 22 января.
  • «Сомнительный памятник», или «Монумент-Монумент» // MediaPort. 2014. 15 січня.
  • Ювілей Василя Еллана-Блакитного у Харкові // Справжня варта. 2014. 17 січня.
  • Фото: Пам'ятний знак В.М.Еллану-Блакитному. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Василь_Еллан-Блакитний

#поет    #Еллан-Блакитний   

Автор публікації: Кісельова Юлія Анатоліївна

Пам'ятний знак являє собою стелу з червоного граніту, на якій міститься зображення військової техніки на тлі гірського пейзажу та присвятний напис «Воїнам-"афганцям" від вдячних комінтернівців».

• Тип об'єкта: Пам’ятник | Пам’ятний знак | Міська скульптура
• Дата утворення: 0000
• Вид об'єкта: Історичний
• Категорія обліку: Не перебуває на обліку
• Стан об'єкта: Невизначено
• Розміри: 2 м (приблизна висота)
• Бібліографія:
  • Фото: Парк Машинобудівників (Харків). Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Парк_Машинобудівників_(Харків)
• Пов'язаний об'єкт: Пам'ятний знак загиблим воїнам-афганцям на Алеї пам'яті 270 воїнів-інтернаціоналістів, Меморіал воїнам-інтернаціоналістам

#воїни-інтернаціоналісти    #Афганістан    

Автор публікації: Кісельова Юлія Анатоліївна

Пам’ятник встановлено 17 листопада 2017 р. з нагоди святкування 213-ї річниці від дня підписання Установчої грамоти про заснування Харківського університету. Пам’ятник присвячено класику української літератури, ректору Харківського університету Петру Петровичу Гулаку-Артемовському (1790–1865). Пам'ятник виконано у класичному стилі. Бронзова скульптура встановлена на гранітному п'єдесталі. За задумом скульптора, П.П.Гулака-Артемовського зображено професором, який щойно вийшов з університету та присів на лаву, заглибившись у роздуми. Він одягнений за модою початку ХІХ ст., однією рукою спирається на тростину. Поруч із ним лежать книги, а на краю лави сидить невеличка пташка, яка, на думку скульптора, символізує студентство. Кошти на створення пам’ятника збирала громадськість університету та міста.

• Тип об'єкта: Пам’ятник | Пам’ятний знак | Міська скульптура
• Автор(и): Скульптор – О.Рідний. Архітектор – С.Чечельницький
• Дата утворення: 2017
• Вид об'єкта: Історичний
• Категорія обліку: Не перебуває на обліку
• Стан об'єкта: Задовільний
• Розміри: Близько 3 м (висота)
• Бібліографія:
  • Пам’ятник Перту Гулаку-Артемовському // Нові пам’ятники історії та культури Харківської області. Підг. Н.Ю. Казанцева. Вип. 24. Харків, 2018.
  • У Харкові відкрили пам'ятник Гулаку-Артемовському // Ukrinform. 18.11.2017.
  • У ХАРКОВІ ВСТАНОВИЛИ ПАМ'ЯТНИК ГУЛАКУ-АРТЕМОВСЬКОМУ // Україна молода. 22.11.2017.
  • Канунникова И. В Харькове около университета открывается памятник Гулаку-Артемовскому // Вечерний Харьков. 16.11.2017.
• Пов'язаний об'єкт: Меморіальна дошка, присвячена зустрічі П.Гулака-Артемовського та А.Міцкевича в Харкові, Могила поета Петра Петровича Гулака-Артемовського

#Гулак-Артемовськиий    #поет    #Харківський університет   

Автор публікації: Кісельова Юлія Анатоліївна

Алеї пам'яті 270 воїнів-інтернаціоналістів, жителів Харкова та Харківської області, була закладена у парку Перемоги 8 листопада 2004 р. за ініціативи Харківського міського відділення Спілки ветеранів Афганістану та Харківської обласної адміністрації. 23 лютого 2005 р. на початку алеї було встановлено пам’ятний знак з чорного граніту, на якому розміщено присвятний напис: "Аллея памяти воинам-интернационалистам погибшим в Афганистане 1979-1989".

• Тип об'єкта: Пам’ятник | Пам’ятний знак | Міська скульптура
• Дата утворення: 2005
• Вид об'єкта: Історичний
• Категорія обліку: Не перебуває на обліку
• Стан об'єкта: Невизначено
• Розміри: 50 см (висота)
• Додаткова інформація:
  • Інформація про конкурс та створення:  Посилання: Памятный знак погибшим воинам-афганцам будет установлен в Харькове, на аллее памяти погибших в Афганистане // Status Quo. 2005. 18 лютого. URL: https://www.sq.com.ua/rus/news/no_rubric/18.02.2005/pamyatnyj_znak_pogibshim_voinam_afgancam_budet_ustanovlen_v_harkove_na_allee_pamyati_pogibshih_v/
• Пов'язаний об'єкт: Меморіал воїнам-інтернаціоналістам, Пам'ятний знак воїнам, що загинули в Афганістані, Пам’ятник жителям Московського (Салтівського) району міста Харкова, що загинули у німецько-радянській війні, Афганістані та під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС

#воїни-інтернаціоналісти    #Афганістан   

Автор публікації: Кісельова Юлія Анатоліївна

Меморіальну дошку, присвячену зустрічі класика української літератури Павла Гулака-Артемовського з класиком польської літератури Адамом Міцкевичем, було відкрито 23 грудня 1999 р. Зустріч поетів відбулася наприкінці 1825 р. під час короткого перебування А.Міцкевича у Харкові, де він провів, вірогідно, від 2-х до 3-х тижнів. На дошці міститься барельєфні портрети поетів та присвятний напис: "В пам'ять зустрічі у грудні 1825 року в Харкові. Адам Мицкевич. Петро Гулак-Артемовський" [Паралельний текст польською мовою].

• Тип об'єкта: Меморіальна дошка
• Автор(и): Скульптор – Ф. Бетліємський
• Дата утворення: 1999
• Вид об'єкта: Історичний
• Категорія обліку: Не перебуває на обліку
• Стан об'єкта: Невизначено
• Правове регулювання: Комплекс будівель Харківського університету включено до Переліку пам`яток культурної спадщини національного значення Харківської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928). Охоронний номер 200002-Н.
• Пов'язаний об'єкт: Пам'ятник Петру Петровичу Гулаку-Артемовському

#Гулак-Артемовський    #Міцкевич    #поет   

Автор публікації: Вовк Ольга Ігорівна

Одеська Свято-Троїцька (Грецька) церква є однією з найстаріших у місті. Її будівництво тривало протягом 1795–1807 рр. Богослужіння у церкві розпочалися влітку 1808 р. Будівля церкви виконана у візантійському стилі та має класичну форму. 1811 р. при храмі створено недільну школу. 1839 р. побудовано правий південний престол церкви у пам’ять Благовіщення Пресвятої Богородиці. 1875 р. споруджено лівий північний престол в ім’я великомученика Димитрія Мироточця. Спочатку прямокутна будівля церкви зрештою набула хрестової у плані форми. Із зовнішнього боку церкви поховані її настоятелі та відомі жителі Одеси.

Активну участь у зведенні церкви, подальших ремонтних і реставраційних роботах брали греки, для яких церква є духовним центром. 1821 р. вона стала усипальницею вбитого за наказом турків Патріарха Константинопольського Григорія V. У храмі греки-патріоти давали клятву, вступаючи до таємної організації «Філікі Етерія» для боротьби з османським ярмом.

1908 р. відбулися урочистості з нагоди 100-річчя Грецької церкви. Після 1917 р. її було закрито. Усі будівлі, які належали або перебували у віданні церкви, реквізовано державою, розграбовано і знищено її внутрішнє оздоблення, знесено дзвіницю. Грецьку церкву відкрито 1941 р., тоді ж розпочалися реставраційні роботи. 1955 р. в Одесі відкрито Олександрійське подвір’я, і церква перейшла у відання Грецького патріархату. 1990 р. у церкві розпочато реконструкцію. 1993 р. відновлено дзвіницю та відкрито меморіальну дошку, присвячену священномученику Патріарху Григорію V. 1999 р. Олександрійське подвір’я перенесено до Москви і Свято-Троїцька церква отримала статус парафіяльного храму Одеської митрополії Української православної церкви. Від 2006 р. храм іменується Свято-Троїцький собор.

Нині церкву відвідують багато парафіян і туристів.

• Тип об'єкта: Культова споруда
• Автор(и): Ф.Фраполлі, А.Тодоров
• Дата утворення: 1808
• Вид об'єкта: Архітектури та історичний
• Категорія обліку: Пам’ятка національного значення
• Стан об'єкта: Невизначено
• Правове регулювання: Включено до Переліку пам`яток культурної спадщини національного значення Одеської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2012 № 929). Охоронний номер 150025-Н.
• Бібліографія:
  • Белоусова Л. Г. Одесская Греческая Свято-Троицкая церковь: история и документальное наследие. Державний архів Одеської області. Зведений каталог метричних книг. Вип. І. 1797–1939. Одеса, 2011, с. 101-115. (Праці Державного архіву Одеської області. Т. XXXIII).
  • Історія Свято-Троїцького собору міста Одеси. URL: http://www.holytrinitycathedral.od.ua/struktura_sobora/istoriya-hrama.
  • Уварова О. Історія одеської церкви Святої Трійці (Грецької) на сторінках «Прибавлений» до «Херсонских епархиальных ведомостей». Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства, вип. 3, 2013, с. 182-189.
  • Фото: Свято-Троїцький собор (Одеса). Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Свято-Троїцький_собор_(Одеса).
  • Фото: Свято-Троицкий собор города Одессы. Facebook. https://www.facebook.com/HolyTrinityCathedralOdessa.
• Пов'язаний об'єкт: Будинок, де містився центр таємного грецького товариства «Філікі Етерія»

#Грецька церква    #Свято-Троїцький храм   

Автор публікації: Мазалов Ілля Васильович

Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (1778–1843) – письменник, драматург, літературний критик і культурно-громадський діяч, журналіст, основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Народився у с. Основа біля Харкова. Походив з козацько-старшинського роду. Брав участь у заснуванні професійного театру в Харкові, у виданні першого в Україні журналу "Украинский Вестникь" (1816–1817). Був активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Був одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 – його директор), благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838 ). Видатні твори: «Конотопська відьма» (1833), «Маруся» (1834), «Сватання на Гончарівці» (1835), «Сердешна Оксана», (1841) «Ганнуся» (1839). За його творами знято низку фільмів. Помер 20 серпня 1843 року від запалення легенів. Похований був на Холодногірському кладовищі. У 1950-х pp. могила була перенесена з ліквідованого Холодногірського на 2-ге міське кладовище. На могилі Г.Ф. Квітки-Основ'яненка встановлена надгробна плита. На плиті - мармуровий надгробок білого кольору. Напис з чолового боку надгробку: "Здесь покоится прахь Григорія Федоровича Квитки (Основьяненка) Род. 18-го Нояб. 1778-го г. Сконч. 8-го авг. 1843 г.", напис з тильного боку стели: "Анна Григорьевна Квитка урожденная Вульф род 17 мая 1800 г. Скончалась 31 января 1852 года".

• Тип об'єкта: Могила
• Дата утворення: 1843
• Вид об'єкта: Історичний
• Категорія обліку: Пам’ятка національного значення
• Стан об'єкта: Задовільний
• Розміри: Могила займає ділянку площею 5,28 кв.м.; надгробна плита – 2,2 х 2,4 м; надгробок – 1,9 х 0,89 х 0,53 м
• Правове регулювання: Включено до Переліку пам`яток культурної спадщини національного значення Харківської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928). Охоронний номер 200006-Н.
• Бібліографія:
  • Паспорт об'єкта культурної спадщини "Могила Квітки-Основ’яненка Г.Ф., письменника". Пам'ятки культурної спадщини Харківщини. URL: http://www.pamiatky.kh.ua/
  • Фото: Grave of Hryhoriy Kvitka-Osnovyanenko. Wikimedia Commons. URL: https://commons.wikimedia.org/

#Квітка-Основ'яненко    #письменник   

Автор публікації: Рачков Євген Сергійович

Петро Петрович Гулак-Артемовський (1790–1865) – український поет. Народився в містечку Городище на Київщині (нині - місто Черкаської обл.). У 1817 р. П.П.Гулак-Артемовський став вільним слухачем на словесному факультеті Харківського університету, а роком пізніше почав викладати в університеті та в Інституті благородних дівиць польську та французьку мови. З 1825 p., після захисту магістерської дисертації, він викладає в університеті курс російської історії та географії; одержує посаду професора на кафедрі історії. З 1838 по 1841 pp. був деканом словесного факультету, а в 1841–1849 pp. – ректором Харківського університету. П.П.Гулак-Артемовський – один із визначних українських поетів дошевченківського періоду, автор низки різноманітних творів. Найціннішими у його літературній спадщині є байки та балади. Добре відома байка "Пан та собака" була вперше опублікована в харківському журналі "Украинский вестник" у 1818 р. Набули популярності також байка "Солопій та Хівря" та інші твори поета, спрямовані проти людської скупості та хитрості, байки-гуморески "Батько та син", "Дурень і розумний". Першим в українській літературі він виступив у жанрі романтичної балади. Створена за сюжетом Й.Гете балада "Рибалка" (1827) відзначається мелодійністю та народно-пісенним колоритом мови. Багато працював над перекладами, зокрема, з польської, переклав на українську мову низку творів А.Міцкевича.

На могилі П.П.Гулака-Артемовського встановлений сірий гранітний обеліск пірамідальної форми. Напис на обеліску: "Восстановлен. 1945 г.". Біля підніжжя обеліску - чавунна надгробна плита з написом: "Памяти действительного статского советника Петра Петровича Артемовского-Гулака. Сконч. 1-го октября 1865-го года. 76 лет. Преданная жена". Раніше могила була оточена металевою огорожею. Зараз територія навколо могили оточена огорожею у вигляді гранітних пірамідальних стовпчиків, розташованих по периметру та з’єднаних ланками чавунного ланцюга.

• Тип об'єкта: Могила
• Дата утворення: 1865
• Вид об'єкта: Історичний
• Категорія обліку: Пам’ятка національного значення
• Стан об'єкта: Задовільний
• Розміри: Могила займає ділянку площею 62 кв.м., обеліск пірамідальної форми – 210х70х54 см, надгробна плита – 2,15х1,05 м
• Правове регулювання: Включено до Переліку пам`яток культурної спадщини національного значення Харківської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928). Охоронний номер 200003-Н.
• Бібліографія:
  • Паспорт об'єкта культурної спадщини "Могила поета П.П.Гулака- Артемовського". Пам'ятки культурної спадщини Харківщини. URL: http://www.pamiatky.kh.ua/
  • Фото: Могила Гулака-Артемовського П.П. Wikimedia Commons. URL: https://commons.wikimedia.org/
• Пов'язаний об'єкт: Пам'ятник Петру Петровичу Гулаку-Артемовському

#Гулак-Артемовський    #поет   

Автор публікації: Рачков Євген Сергійович