-
Об’єкт
Оберіть зі списку...Оберіть типи об'єкта
Будь ласка, оберіть один чи декілька типів об'єктів, та натисніть кнопку «Застосувати фільтри». У разі, коли жодного типу не обрано, даний фільтр не застосовується.
-
Місто
Оберіть зі списку...Оберіть міста зі списку
Будь ласка, оберіть одне чи декілька міст, де розташовані об'єкти, та натисніть кнопку «Застосувати фільтри». У разі, коли жодного міста не обрано, даний фільтр не застосовується.
-
Категорія обліку
Оберіть зі списку...Оберіть фільтри за категорією обліку
Будь ласка, оберіть один чи декілька варіантів, та натисніть кнопку «Застосувати фільтри». У разі, коли жодного варіанту не обрано, даний фільтр не застосовується.
-
Дата утворення
Оберіть зі списку...Оберіть фільтри за періодом
Будь ласка, оберіть один чи декілька періодів, та натисніть кнопку «Застосувати фільтри». У разі, коли жодного періоду не обрано, даний фільтр не застосовується.
Знайдено об’єктів: 13 шт.
| Пам'ятний знак 50-й паралелі пам’ятник | пам’ятний знак | міська скульптура Пам'ятний знак 50-й паралелім. Харків, майдан Свободи, 7 (Міський сад імені Тараса Шевченка) Пам'ятний знак було відкрито 10 жовтня 2010 р. у Міському саду імені Тараса Шевченка по умовній лінії проходження 50-ї паралелі північної широти. Відкритий конкурс ескіз-ідеї на спорудження пам’ятного знака розпочався у 2004 р. за ініціативи Харківської міської ради та Харківської обласної організації Національної спілки архітекторів України, за підтримки благодійного фонду "Харків-350". У конкурсі взяло участь 11 робіт. Після його завершення обраний проєкт пам’ятного знака було доопрацьовано. Серед авторів проєкту в написі на пам'ятному знаку зазначені Габріель Михайлов, Ігор Фомічев, Сергій Фомічев та Аркадій Бабиченко. Пам'ятний знак складається з 20 бронзових і мідних табличок із написом "50-та паралель", розташованих на алеї у вигляді переривчастої лінії. У центрі встановлено великий бронзовий круг із зображенням земної кулі, на якій позначено декілька великих міст світу (Делі, Дубай, Єрусалим, Москва, Париж і Рим) та вказані відстані від них до Харкова. По периметру кулі розміщується повторюваний напис російською та англійською мовами: «Харьков» / «Kharkov». Пам’ятний знак нагадує, що Харків є найбільшим містом на Землі, що розташовується на 50-й паралелі північної широти. Під час спорудження пам’ятного знака було зроблено помилку: на земній кулі було невірно вказано відстань від Харкова до Північного полюса (3933 км замість 4400 км). У березні 2011 р. цифру прибрали.
Автор публікації: Кісельова Юлія Анатоліївна | м. Харків |  +1 фото  |
| Меморіал воїнам-інтернаціоналістам меморіал Меморіал воїнам-інтернаціоналістамм. Харків, Сквер воїнів-інтернаціоналістів (до 2011 р. – Піонерський сквер) Меморіал воїнам-інтернаціоналістам було споруджено 22 серпня 1997 р. за ініціативою Харківської обласної спілки ветеранів Афганістану та фонду "Допомога" на благодійні внески харків’ян, підприємств та організацій Харкова (більш 3 тис. містян і 50 організацій) при підтримці облдержадміністрації, виконкомів Харківської міської і Дзержинської районної Рад. Для виготовлення пам’ятника було оголошено міський конкурс. Перший камінь в основу меморіалу в Харкові було закладено ще у лютому 1989 р., але будівництво розпочалося лише у 1995 р. Пам’ятник являє собою 8-метрову бетонну стелу, розсічену хрестом, в оточенні гранітної стіни з висіченими на ній іменами загиблих воїнів, а також зірки з чорного граніту. У 2011 р. Піонерський сквер, в якому розташовується меморіал, рішенням Харківської міської ради у відповідь на запит ініціативної групи воїнів-афганців було перейменовано у Сквер воїнів-інтернаціоналістів. Одночасно було проведено роботи з капітального ремонту та реконструкції меморіалу: меморіальна стіна та постамент пам’ятника були облицьовані гранітними плитами, додатково були встановлені 15 іменних плит на честь 263 полеглих харків’ян – воїнів-інтернаціоналістів, що брали участь у військових конфліктах, починаючи з конфлікту на Китайсько-Східній залізниці у 1929 р. та закінчуючи подіями в Іраку в 2005 р.
#воїни-інтернаціоналісти #Афганістан Автор публікації: Кісельова Юлія Анатоліївна | м. Харків |  |
| Пам'ятний знак В.М.Еллану-Блакитному пам’ятник | пам’ятний знак | міська скульптура Пам'ятний знак В.М.Еллану-Блакитномум. Харків, вул. Пушкінська, 87 (Молодіжний парк) Пам'ятний знак було відкрито у січні 1994 р. на символічній могилі українського поета, публіциста, громадського діяча Василя Михайловича Еллана-Блакитного (справжнє прізвище – Елланський) (1894–1925). Пам'ятний знак знаходиться території Молодіжного парку (до 1970-х рр. – Перше міське кладовище). Тут була могила поета, яка загубилася під час будівництва парку. Відкриття пам’ятного знака було приурочено до 100-річчя від дня народження В.М.Еллана-Блакитного.
Автор публікації: Кісельова Юлія Анатоліївна | м. Харків |  +2 фото   |
| Пам'ятний знак воїнам, що загинули в Афганістані пам’ятник | пам’ятний знак | міська скульптура Пам'ятний знак воїнам, що загинули в Афганістанім. Харків, Парк Машинобудівників (до 2015 р. – Парк культури та відпочинку імені Артема) Пам'ятний знак являє собою стелу з червоного граніту, на якій міститься зображення військової техніки на тлі гірського пейзажу та присвятний напис «Воїнам-"афганцям" від вдячних комінтернівців».
#воїни-інтернаціоналісти #Афганістан Автор публікації: Кісельова Юлія Анатоліївна | м. Харків |  |
| Пам'ятник Петру Петровичу Гулаку-Артемовському пам’ятник | пам’ятний знак | міська скульптура Пам'ятник Петру Петровичу Гулаку-Артемовськомум. Харків, майдан Свободи, 4 (Міський сад імені Тараса Шевченка) Пам’ятник встановлено 17 листопада 2017 р. з нагоди святкування 213-ї річниці від дня підписання Установчої грамоти про заснування Харківського університету. Пам’ятник присвячено класику української літератури, ректору Харківського університету Петру Петровичу Гулаку-Артемовському (1790–1865). Пам'ятник виконано у класичному стилі. Бронзова скульптура встановлена на гранітному п'єдесталі. За задумом скульптора, П.П.Гулака-Артемовського зображено професором, який щойно вийшов з університету та присів на лаву, заглибившись у роздуми. Він одягнений за модою початку ХІХ ст., однією рукою спирається на тростину. Поруч із ним лежать книги, а на краю лави сидить невеличка пташка, яка, на думку скульптора, символізує студентство. Кошти на створення пам’ятника збирала громадськість університету та міста.
#Гулак-Артемовськиий #поет #Харківський університет Автор публікації: Кісельова Юлія Анатоліївна | м. Харків |  |
| Пам'ятний знак загиблим воїнам-афганцям на Алеї пам'яті 270 воїнів-інтернаціоналістів пам’ятник | пам’ятний знак | міська скульптура Пам'ятний знак загиблим воїнам-афганцям на Алеї пам'яті 270 воїнів-інтернаціоналістівм. Харків, парк Перемоги Алеї пам'яті 270 воїнів-інтернаціоналістів, жителів Харкова та Харківської області, була закладена у парку Перемоги 8 листопада 2004 р. за ініціативи Харківського міського відділення Спілки ветеранів Афганістану та Харківської обласної адміністрації. 23 лютого 2005 р. на початку алеї було встановлено пам’ятний знак з чорного граніту, на якому розміщено присвятний напис: "Аллея памяти воинам-интернационалистам погибшим в Афганистане 1979-1989".
#воїни-інтернаціоналісти #Афганістан Автор публікації: Кісельова Юлія Анатоліївна | м. Харків |  |
| Художній маркований конверт "Свято-Покровський монастир м. Харків" пошта Художній маркований конверт "Свято-Покровський монастир м. Харків"м. Харків, вул. Університетська, 8 Художній маркований конверт із зображенням Свято-Покровського монастиря та написом "Свято-Покровський монастир м. Харків". УДППЗ "Укрпошта". Видавництво "Марка України". Фабрика конвертів АТ "Конві". Зам. 17956. 22.08.2006. Дизайн – Т.Нестерова.
#конверт #монастир #Свято-Покровський чоловічий монастир Автор публікації: Гела Оксана Миколаївна | м. Харків |  +1 фото  |
| Поштова марка "Харкову – 350" пошта Поштова марка "Харкову – 350"м. Харків Поштова марка "Харкову - 350" (1654-2004) була випущена на замовлення ПК "Україна" у 2004 р. На поштовій марці зображено герб міста на фоні відомих пам'яток Харкова - Будинку Держпрому, Свято-Благовіщенського кафедрального собору та Олександрівської дзвіниці Свято-Успенського собору. Вартість поштової марки – 45 коп.
#поштова марка #ювілей #герб #Держпром #Свято-Благовіщенський собор #Свято-Успенський собор Автор публікації: Гела Оксана Миколаївна | м. Харків |  |
| Меморіальна дошка, присвячена зустрічі П.Гулака-Артемовського та А.Міцкевича в Харкові меморіальна дошка Меморіальна дошка, присвячена зустрічі П.Гулака-Артемовського та А.Міцкевича в Харковім. Харків, вул. Університетська, 16 (історична будівля Харківського університету, нині – Українська інженерно-педагогічна академія) Меморіальну дошку, присвячену зустрічі класика української літератури Павла Гулака-Артемовського з класиком польської літератури Адамом Міцкевичем, було відкрито 23 грудня 1999 р. Зустріч поетів відбулася наприкінці 1825 р. під час короткого перебування А.Міцкевича у Харкові, де він провів, вірогідно, від 2-х до 3-х тижнів. На дошці міститься барельєфні портрети поетів та присвятний напис: "В пам'ять зустрічі у грудні 1825 року в Харкові. Адам Мицкевич. Петро Гулак-Артемовський" [Паралельний текст польською мовою].
#Гулак-Артемовський #Міцкевич #поет Автор публікації: Вовк Ольга Ігорівна | м. Харків |  |
| Будівля Грецької церкви Святої Трійці культова споруда Будівля Грецької церкви Святої ТрійціОдеса, вул. Катерининська, 55 Одеська Свято-Троїцька (Грецька) церква є однією з найстаріших у місті. Її будівництво тривало протягом 1795–1807 рр. Богослужіння у церкві розпочалися влітку 1808 р. Будівля церкви виконана у візантійському стилі та має класичну форму. 1811 р. при храмі створено недільну школу. 1839 р. побудовано правий південний престол церкви у пам’ять Благовіщення Пресвятої Богородиці. 1875 р. споруджено лівий північний престол в ім’я великомученика Димитрія Мироточця. Спочатку прямокутна будівля церкви зрештою набула хрестової у плані форми. Із зовнішнього боку церкви поховані її настоятелі та відомі жителі Одеси. Активну участь у зведенні церкви, подальших ремонтних і реставраційних роботах брали греки, для яких церква є духовним центром. 1821 р. вона стала усипальницею вбитого за наказом турків Патріарха Константинопольського Григорія V. У храмі греки-патріоти давали клятву, вступаючи до таємної організації «Філікі Етерія» для боротьби з османським ярмом. 1908 р. відбулися урочистості з нагоди 100-річчя Грецької церкви. Після 1917 р. її було закрито. Усі будівлі, які належали або перебували у віданні церкви, реквізовано державою, розграбовано і знищено її внутрішнє оздоблення, знесено дзвіницю. Грецьку церкву відкрито 1941 р., тоді ж розпочалися реставраційні роботи. 1955 р. в Одесі відкрито Олександрійське подвір’я, і церква перейшла у відання Грецького патріархату. 1990 р. у церкві розпочато реконструкцію. 1993 р. відновлено дзвіницю та відкрито меморіальну дошку, присвячену священномученику Патріарху Григорію V. 1999 р. Олександрійське подвір’я перенесено до Москви і Свято-Троїцька церква отримала статус парафіяльного храму Одеської митрополії Української православної церкви. Від 2006 р. храм іменується Свято-Троїцький собор. Нині церкву відвідують багато парафіян і туристів.
#Грецька церква #Свято-Троїцький храм Автор публікації: Доценко Марія Ігорівна | м. Одеса |  +4 фото     |
| Могила письменника Григорія Федоровича Квітки-Основ'яненка поховання Могила письменника Григорія Федоровича Квітки-Основ'яненкам. Харків, вул. Пушкінська, 102, 2-ге міське кладовище (1-а ділянка (колишнє Лютерансько-католицьке кладовище), 1-й квартал, 3-а алея, 1-й ряд, 5-а могила) Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (1778–1843) – письменник, драматург, літературний критик і культурно-громадський діяч, журналіст, основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Народився у с. Основа біля Харкова. Походив з козацько-старшинського роду. Брав участь у заснуванні професійного театру в Харкові, у виданні першого в Україні журналу "Украинский Вестникь" (1816–1817). Був активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Був одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 – його директор), благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838 ). Видатні твори: «Конотопська відьма» (1833), «Маруся» (1834), «Сватання на Гончарівці» (1835), «Сердешна Оксана», (1841) «Ганнуся» (1839). За його творами знято низку фільмів. Помер 20 серпня 1843 року від запалення легенів. Похований був на Холодногірському кладовищі. У 1950-х pp. могила була перенесена з ліквідованого Холодногірського на 2-ге міське кладовище. На могилі Г.Ф. Квітки-Основ'яненка встановлена надгробна плита. На плиті - мармуровий надгробок білого кольору. Напис з чолового боку надгробку: "Здесь покоится прахь Григорія Федоровича Квитки (Основьяненка) Род. 18-го Нояб. 1778-го г. Сконч. 8-го авг. 1843 г.", напис з тильного боку стели: "Анна Григорьевна Квитка урожденная Вульф род 17 мая 1800 г. Скончалась 31 января 1852 года".
#Квітка-Основ'яненко #письменник Автор публікації: Рачков Євген Сергійович | м. Харків |  +3 фото    |
| Могила поета Петра Петровича Гулака-Артемовського поховання Могила поета Петра Петровича Гулака-Артемовськогом. Харків, вул. Пушкінська, 87 (Молодіжний парк, раніше – Іоанно-Усікновенське кладовище) Петро Петрович Гулак-Артемовський (1790–1865) – український поет. Народився в містечку Городище на Київщині (нині - місто Черкаської обл.). У 1817 р. П.П.Гулак-Артемовський став вільним слухачем на словесному факультеті Харківського університету, а роком пізніше почав викладати в університеті та в Інституті благородних дівиць польську та французьку мови. З 1825 p., після захисту магістерської дисертації, він викладає в університеті курс російської історії та географії; одержує посаду професора на кафедрі історії. З 1838 по 1841 pp. був деканом словесного факультету, а в 1841–1849 pp. – ректором Харківського університету. П.П.Гулак-Артемовський – один із визначних українських поетів дошевченківського періоду, автор низки різноманітних творів. Найціннішими у його літературній спадщині є байки та балади. Добре відома байка "Пан та собака" була вперше опублікована в харківському журналі "Украинский вестник" у 1818 р. Набули популярності також байка "Солопій та Хівря" та інші твори поета, спрямовані проти людської скупості та хитрості, байки-гуморески "Батько та син", "Дурень і розумний". Першим в українській літературі він виступив у жанрі романтичної балади. Створена за сюжетом Й.Гете балада "Рибалка" (1827) відзначається мелодійністю та народно-пісенним колоритом мови. Багато працював над перекладами, зокрема, з польської, переклав на українську мову низку творів А.Міцкевича.
Автор публікації: Рачков Євген Сергійович | м. Харків |  +2 фото   |
| Дмитрівська церква культова споруда Дмитрівська церквам. Харків, вул. Полтавський Шлях, 44 Освячена на честь святого великомученика Дмитра Мироточивого Солунського. Свято-Дмитрівській дерев’яний храм вперше згадується в 1698 р. До 1764 р. церква занепала, її розібрали та збудували новий дерев’яний трьохбанний храм із дзвіницею з елементами української народної архітектури. За відомостями 1785 р. при Свято-Дмитрівському храмі існував цвинтар та діяла церковно-парафіяльна школа. У 1804 р. храм згорів. На його місці в 1805 р. заклали кам’яний храм за проєктом архітектора Є. Васильєва. Храм був споруджений у 1808 р. У 1841 р. до храму було прибудовано два приділи на честь Смоленської ікони Пресвятої Богородиці Одигітрії та преподобного Сергія Радонезького. 1842 р. було зведено дзвіницю. У 1888–1895 рр. архітектор М. Ловцов перебудував храм у псевдовізантійському стилі, використовуючи в багатому декорі давньоруські, готичні та візантійські елементи. Головна церква була розширена, бічні приділи перебудовані, що надало храму ошатного, святкового вигляду. Оздоблення храму було завершено в 1901 р.: купол і стіни були розписані альфреско, іконостаси і кіоти ікон позолочені. Після жовтневого перевороту 1917 р. будівля була радикально перебудована. Церковну дзвіницю знесли, а розпис знищили. У 1929 р. споруда була переобладнана під клуб, а в 1935 р. перебудована у стилі конструктивізм. У 1942–1943 рр. у храмі було відновлено богослужіння, проте після визволення Харкова храм знов було закрито. Довгий час тут розміщувався кінотеатр «Спорт»: у вівтарі обладнали сцену, центральну частину перетворили на кінозал. У 1998 р. храм було повернено віруючім, він був кафедральним собором Харківсько-Полтавської єпархії Української автокефальної православної церкви. У храмі розпочалися ремонтно-реставраційні роботи, зокрема в 2011–2012 рр. було відновлено купол. Від 2020 р. храм належить Українській Греко-Католицькій Церкві.
#православний храм #греко-католицька церква #кафедральний собор Автор публікації: Шевелєва Аліна Олексіївна | м. Харків |  +5 фото      |
Пам'ятний знак 50-й паралелі
Меморіал воїнам-інтернаціоналістам
Пам'ятний знак В.М.Еллану-Блакитному
Пам'ятний знак воїнам, що загинули в Афганістані
Пам'ятник Петру Петровичу Гулаку-Артемовському
Пам'ятний знак загиблим воїнам-афганцям на Алеї пам'яті 270 воїнів-інтернаціоналістів
Художній маркований конверт "Свято-Покровський монастир м. Харків"
Поштова марка "Харкову – 350"
Меморіальна дошка, присвячена зустрічі П.Гулака-Артемовського та А.Міцкевича в Харкові
Будівля Грецької церкви Святої Трійці
Могила письменника Григорія Федоровича Квітки-Основ'яненка
Могила поета Петра Петровича Гулака-Артемовського
Дмитрівська церква
